Bypassing the saving grace

«Обхід спасаючої благодаті»

Рут 1:14-15

· Головна тема книги: Книга навчає далекосяжності Божої спасительної благодаті, яка через віру приймає навіть язичників у спільноту свого народу через близькі стосунки з «викупителем». Нерідко нас дивує те, як Господь спасає далеких від Нього грішників, які не мали жодного шансу бути спксенними самі по собі. Однак, потрібно відверто визнати, нас також не менш дивує й те, коли люди які почули і дізнались в достатній мірі про Господа, продовжують жити так, неначе Його немає і обходять Господа десятою дорогою.

· Розглядаючи дію благодаті Божої в одній безбожній сім’ї ми почали уважно дивитися на…

· ТЕЗИС: 3-ри ефективні дії Божої спасительної благодаті, яка діючи по різному, досягає єдиної величної мети – Слави Господа в спасінні і суді.

· Орієнтуючись на свідоцтво Писання про віднайдену віру Ноемі, ми в достатній мірі змогли побачити…

І. Першу дія благодаті – Спасительна Б. благодать ОБНОВЛЯЄ серце, яке втратило віру в Господа – [1:8-13]

[Ноемі віднайшла свою загублену віру в Господа]

· Тепер ми переходимо до розгляду прикладу Орпи, щоб побачити один із реальних прикладів того, як…

ІІ. Друга дія благодаті – Спасительна Б. благодать ОБМИНАЄ серце, яке відвертається від віри в Господа – [1:14-15]

[Орпа відвернулась від віри в Господа] Тоді коли Ноемі ОБНОВИЛАСЬ у вірі, а Рут ОЖИВИЛАСЬ у вірі, Орпа ОБМИНУЛА віру в Господа, щоб не повірити в Нього і не покоритися Господу Богу Ізраїлю – Яхве. Вона ОБІЙШЛА можливість віри в Господа і була така.

· Сьогоднішня проповідь допоможе наблизитись до відповіді на порою обурливе питання незгідних із доктриною благодаті християн: «Чому їм і багатьом було проповідувано так само як мені, а вони не побажали повірити і послідувати за Господом?». Ви напевно неодноразово чули про доктрину благодаті «вибрання на спасіння», чули і дивувалися. Напевно лише ліниві не дискутували стсовно цієї доктрини… Суть таких дискусій негласно завжди підігрівався іншою доктриною, яка автоматично народжується на тлі першої – доктриною «невибрання» на спасіння.

· У нас немає вичерпної відповіді на питання: «Чому Господь Господь не відродив серце Орпи щоб вірувати в Нього, як повірили Ноемі і Рут?». Нам нічого не сповіщається про суверенне рішення Боже, однак у нас достатньо свідчення, щоб сказати про добровільне рішення Орпи, яка пережила багато, зробила багато доброго, стала прямим свідком судів Господніх, почула достатньо про Господа, була фактично близько при дверях, і так і не увійшла у двері Божого спасіння, продемонструвавши своє невірство поверненням до свого народу і до своїх богів.

· !!!ВАЖЛИВО!!!: В той час як Божа благодать спасає незаслужено одних, вона заслуженообходить зі спасінням інших тому що вони це повністю заслужили. Нам ніколи не вдасться пояснити те, чому Божа благодать незаслужено спасає грішників. Однак, я переконаний, що ми можемо зрозуміти те, чому Божа благодать обходить не вибраних на спасіння.Заслужено обходить більшість і незаслужено спасає меншість.

· Давайте назвемо ряд теологічних висновків на основі біблійних спостережень: Отже 4-ри теологічних висновки.

(1) Перш за все, варто прийняти до уваги, що Бог обходить спасінням Орпу не тому, що вона була гіршою від інших. Якби Боже спасіння орієнтувалось на тих, хто не гірший від інших вона була б ймовірною претенденткою на спасіння.

o Вона можливо була не кращою, однак і була не гіршою язичницею ніж друга невістка і не гіршою від самої Ноемі.

o Вона гідно перенесла потрясіннясімейної катастрофи на одному рівні із іншими.

o Вона мала глибоку повагудо Ноемі, що у всі часи є своєрідним подвигом і цінується на вагу золота. Між особові стосунки у світі були б в рази кращими, якби люди хоча б на «ніготь» мали повагу одне до одного як у Орпи.

o Вона згадується першою в тексті книги наряду з Рут, що показує її більш привілейований статус по старшинству.

o Вона поводиться доволі благородно і на фоні інших заслуговує поваги. Це благородство не оспорює навіть Писання.

(2) По-друге, Бог обходить спасінням Орпу не тому, що вона в достатній мірі не чула про Нього. Якби Боже спасіння проникало в людину співвідносно почутому про Господа, то без сумніву вона мала бути спасенною.

o Орпа, як і Ноемі почула, що Яхве відвідав Свій народ даючи їм хліб (6). Почула і зраділа.

o Орпа від Ноемі почула побажання благословіння іменем Яхве, Який може явити їй милість так, як вона являла милість (8). При цьому вона не заперечувала існування Господа. Вона знала що Господь Ізраїлю є, Він існує і навіть може посилати рясні благословення.

o Орпа чітко і недвозначно почула, що лише Яхве може дати їй спокій (9). Мався на увазі не лише спокій для тіла, а й спокій для душі. Бог достатньо їй сказав і указав про Себе устами Ноемі.

(3) По-третє, Бог обходить спасінням Орпу не тому, що вона мала недостатньо добрих діл. Якби Боже спасіння можна було б заслужити добрими вчинками, вона б без сумніву була б у перших рядах спасенних.

o Вона робила добрі вчинки своєму чоловіку інваліду, була вірною йому одному, не розлучалась із ним від дня весілля цілих 10-ть років на проліт, і дбайливо піклувалася до дня його смерті. Її піклування про чоловіка викликало глибоку повагу і вдячність з боку свекрухи.

o Вона глибоко поважала свою свекруху (що воістину є великою рідкістю) і готова була відправитись до Юдеї лише заради неї. Із її очей потоком полилися сльози, коли вона розлучалась. Це були не сльози плаксивої жінки, а сльози доброї душі…

o Вона навіть вже зрушила з місця щоб йти Віфоієму.

o Здавалось їй не вистачало зовсім мало, щоб повірити – два міліграма, три міліметри, чотири ліліпути, вона вже майже віруюча… Насправді, вона була на великій відстані від віри в Господа, тому що не шукала Його. Вона робила діла, однак не мала віри. І хоча, як сказав Яків 2:17 «віра, якщо не має діл, мертва», при цьому діла є так само мертвими без віри.

o ПРИКЛАД: Про Орпу можна було б сказати те саме, що про себе сказав реформатор Мартін Лютер. До віри в Христа, він намагався сумлінно виконати всі церковні канони, вірно слідував всім приписам християнських традицій Католицької Церкви, знурював себе багатоденними постами, ночі на проліт проводив на колінах у молитвах, ходив сумний і відірваний від світу і всього земного. Говорячи про той час Лютер зазначав, «Якби хтось міг спастися завдяки ділам, то в першу чергу це був би я…».

o !!! ТА ВСЕ Ж…: Попри своє положення, своє знанняі свої добрі діла Орпа залишалась далі від Бога ніж земля від сонця.

(4) По-четверте і найголовніше, Бог обходить спасінням Орпу тому, що вона не повірила в Нього. Якби Орпа вірила по справжньому в Господа, вона б реально була б спасенною людиною, як Ноемі та Рут.

o (1:14-15) «І підняли вони голос свій, і заплакали ще. І поцілувала Орпа свою свекруху, а Рут пригорнулася до неї. І сказала Ноомі: Ось зовиця твоя вернулася до народу свого та до богів своїх – вернися й ти за зовицею своєю». В прочитаних словах достатньо сказано, як веде себе невіруюча душа. В чому трагедія невіруючої душі?

§ Невіруюча душа не перебуває постійно з Господом: Мова йде за сферу перебування із Божими людьми. Хороші починання зранку, змінюються на охолодження в обід і на повних відхід у вечері. У багатьох людей це відбувається часто і густо…

§ Як сказав Спаситель Христос у притчіпро сіяча про те що посіяне на кам’янистому грунті: «А що на кам’янистому грунті – це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно – і за час випробування відпадають» (Лк. 8:13).

§ Невіруюча душа не говорить про Господа: Мається на увазі те, що виходить із вуст у вигляді сповідання віри. Це самоочевидний факт із самого тексту Писання. Її слух достатньо чує про Бога, однак її вуста не згадують про Нього. ІЛЮСТРАЦІЯ:Її душа нагадує конденсатор, який пропускає струм лише в один бік… Сповідь віри устами, те що виходить із вуст – це вічний каталізатор віри і невірства Богу: Римлян 10:13-14 «Бо кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений. Але як покличуть Того, в Кого не ввірували?».

§ Невіруюча душа не бажає Господа так як чогось іншого: Мається на увазі сфера бажань і прагнень. Не так, щоб зовсім не згадує про Нього… Просто розумієте, що відбувається… Господь завжди займає не перше місце, більш точніше – перше починаючи із кінця… Так, так, бажає, однак чомусь завжди з’являється те, що в значній мірі перекриває і притягує бажання. ІЛЮСТРАЦІЯ: А тому, завжди люксовий президентський номер в душі зайнятий іншими квартирантами, а Господу відводиться роль швейцара, охоронця, бухгалтера, кухара або лікаря швидкої… «Господи, дякую тобі що ти допоміг! А тепер, бувай, до наступного разу…».

§ !!!ВАЖЛИВО!!!:Це насправді найсерйозніші речі із тих, про які кожному із нас необхідно постійно задумуватись. Питання першого місця в душі і житті настільки серйозне, що Син Божий прямо сказав: «Хто любить батька чи матір більше за Мене, той не гідний Мене; і хто любить сина чи дочку більше за Мене, той не гідний Мене» (Лк. 10:37).

o Орпа відкрито не відмовляється від Господа. Вона повертається і приліплюється до свого народу (старого життя) і своїх богів (своїх бажань) свій – «вернулася до народу свого та до богів своїх» (15).

§ В язичницькому світі видумані «боги» відповідали людським бажанням та пристрастям. Ось чому у них було багатобожжя, т.щ. багато бажань…

§ Паулин Нольский (354-431), єпископ італійського міста Нола (4-те ст.), написав пояснення не кн. Рут. Його власна доля була чимось схожа спочатку до Рут. До увірування був багатим язичником, поетом, письменником і сенатором, досягнувши звання консула і губернатораміста. Після навернення і хрещення по вірі залишив старе життя і став жити по християнському. Одне із імен, яке прикріпилось до нього – Паулин Милостивий. Був знайомий із Августином Гіппонським, вів переписку (він написав 4 листи, Августин написав 8 листів), приймав участь у копіюванні і розповсюдженні Августиновської «Сповіді» в Італії.

«ВЕЛИКИЙ КОНФЛІКТ»: Здавалося б, це коротка розповідь, однак в ній закладений символізм великого конфлікту, коли дві сестри розходяться, щоб піти різними шляхами. Рут, за своєю святою свекрухою, в той час як Орфа залишає її; одна невістка демонструє невірство, інша – вірність. Одна ставить Бога вище країни, інша – країну вище життя. Хіба не продовжується подібна дисгармонія у всому світі: одна частина слідує за Богом, а інша падає головою у світ? Якби ж то ці дві групи, що шукають смерті і спасіння, були рівні! Але широка дорога зваблює багатьох…».

§ ВАЖЛИВО РОЗУМІТИ: Без дії спасительної Божої благодаті все що може зробити сама людина це розвернутися і піти від Господа.

§ ІЛЮСТРАЦІЯ: Без Божої спасаючої благодаті, лише своїми добрими ділами, невіруючій душі до Бога далі ніж нам до сонця. Це так само як говорити про людину, яка піднялась на драбину на цілих 5-ть метрів. І їй здається що вона відірвалась від землі в напрямку сонця, і вже починає від висоти крутитися в голові… Однак до сонця більше 150 мільйонів кілометрів, 5-ть метрів вгору – це менше ніж нічого.

· !!!Необхідно відзначити глибоку мудрість Ноемі,яка покаявшись, обновившись у вірі в Господа і маючи мудрість Божу, і не помічаючи в Орпі плодів спасительної віри в Господа Яхве, радить невіруючому серцю повернутися до свого попереднього життя… Хтось скаже, що це звучить досить жорстоко, однак потрібно визнати, що це досить справедливо, адже попри не одну дюжину добрих вчинків, вона не мала віри в Господа Яхве.

· ***Дивлячись правді в обличчя,*** нам потрібно все називати своїми іменами. Спасіння грішника в першу чергу залежить від Божої суверенної волі. Коли Господь спасає своєю благодаттю одних, Він Своєю спасительною благодаттю ОБМИНАЄ інших, навіть якщо вони були причасниками Його загальної благодаті. Це те питання, на яке у нас є чітка відповідь у Писанні, проте немає роз’яснення від Бога, чому Він ОБИРАЄ одних до спасіння по благодаті, і ОБМИНАЄінших Своєю спасительною благодаттю.

o Всі кого Господь ОБРАВ на спасіння Своєю Благодаттю – обов’язково ОБЕРУТЬ Його.

o Всі кого Господь ОБМИНУВ Своєю благодаттю – незмінно ОБМИНУТЬ Його обійшовши десятою дорогою.

· Цей ***Теологічний факт*** лежить в основі доктрини про Спасіння (Сотеріологія) в усьому Писанні.Він був відомий в СЗ Ізраїлі, і відомий в НЗ Церкві.

· ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: Будь які спроби маніпулювати цим Теологічним фактом під гаслами людської логіки, справедливості і гуманізму – перетворюються на !!!Теологічний фейк!!!. Прислухатись до Теології Христа…

o Ів. 10:14-16 «Я – Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. Як Отець знає Мене, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу. Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари – Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони – і буде отара одна й Один Пастир!».

o Ів. 10:26-27 «Та не вірити ви – не з Моїх бо овець ви. Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть. І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки».

ІІІ. Третя дія благодаті– Спасительна Б. благодать ОЖИВЛЯЄ серце, яке відкрите до віри в Господа – [1:15-18]

_________________________________________________________

***ПІДБИТИ ПІДСУМОК ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ*** Розглянутий сьогодні текст, цінний рядом практичних принципів, які узгоджуються із вченням Писання:

1) СФЕРА НАШИХ ВЛАСНИХ ІНТЕРЕСІВ– Зацікавленість Господом на особистому рівні – кожен хто вважає себе віруючим зацікавлений в тому, щоб кожного дня знаходити себе зацікавленим у Господі, т.щ. це прямий признак наявності спасаючої віри. Покаяння (метаноя) озн. «переміну домок». В момент покаяння і після покаяння думки концентруються на Господі... Господь перетворюється на найбільший скарб, на найбільшого друга, на найперший об’єкт любові і прив’язаності. Все що робиться і не робиться у житті пропускається через призму зацікавленості в Бозі. В моїй бібліотеці є книга шотландського пуританського служителя Вільяма Гутрі(1620-1665) «Величайший інтерес Християнина» (The Christian’s Great Interest). Підсумувавши все сказане: Головний мотив віри – величезна потреба нашої душі знаходиться у Христі… На основі цього ми визнаємо себе спасенними і спасенними інших.

2) СФЕРА НАШОГО ЦЕРКОВНОГО ЖИТТЯ – Церква Христова на землі, як ніхто інший має бути зацікавлена в тому, щоб до її складу входили лише ті віруючі, які зацікавлені Христом. Не будемо поспішати вручати вимпел спасенного кожному зустрічному… Давайте оцінювати християнство християнина не по стажу (о, я вже 25 років як віруючий), не по родовим зв’язкам(мій тато старший пастор, мій дідусь сидів у таборах за віру), не по посаді в церкві (я така то така то шишка), не по дипломах (я магістр у третьому степені), а по рівню зацікавленості Христом… По близьким, постійним стосункам із ним.

«Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться! Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я – то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Госопдь!» (Єр. 9:22-23)