The Contours of Spirituality

Ruth  •  Sermon  •  Submitted   •  Presented
0 ratings
· 6 views
Notes
Transcript
Handout

“Контури духовності” (Рут 4:11-17)

Ми наближаємось до завершення проповідей по кн. Проповіді підходять до завершення, а книга залишається для нас актуальною, дієвою і благословенною… Завершення кн. має покласти початок для сімейних благословінь які будуть перетікати в народні благословіння. І навпаки, народні благословіння обовязково перетікають в благословіння інституту сімї. Таким чином, сімя і народ повязані не лише на генетичному рівні, а на теологічному рівні.
БЕЗЗАПЕРЕЧНИЙ ФАКТ: Духовний добробут кожної @окремої сімї впливає на рівень духовного добробуту народу… В свою чергу наявність або відсутність духовного добробуту всього народу впливає на духовний добробут кожної окремої сімї. Сімя і народ знаходяться в одному човні, і або вони благословенно пропливають, або катастрофічно потопають
Одним із яскравих доказів цього беззаперечного факту є сюжет кн. Рут. Коли в 1-му розділі народ знаходиться в невірстві і у стані духовної трагедії, в стані духовної трагедії знаходилась й інститут сімї… Коли в 4-му розділі народ перебуває у належному духовному стані перед Господом це віддзеркалює Господні благословіння на окрему сімю, Боаза і Рут. ДО ЦЬОГО ФІНАЛЬНОГО МОМЕНТУ: ми розглядали майбутню сімю на фоні Божого народу. У ФІНАЛІ КНИГИ ми будемо розглядати Божий народ на фоні сімї.
Сьогодні ми будемо заглянути в духовність народу Ізраїльського. Таким чином ми побачимо як Боже Слово мотивує нас до молитви по Божій волі за наш народ, щоб він почав жити по Божому Слову.
ТЕЗИС: Розглядаючи прочитаний текст через призму дії Божого Слова ми виділимо 2-ві сфери народного життя, які несуть благословіння для сімейного життя через благословенний відбиток дії Божого Слова. Це три сфери народного життя за які нам із вами потрібно посиленно молитися, щоб послабився духовний, моральний і матеріальний упадок України.
Перша сфера - ЗАКОНОСЛУХНЯНІСТЬ народу: (4:7-10)
Друга сфера - ДУХОВНІСТЬ народу: (4:11-17)
Сьогодні ми заглянемо і ближче родивимось духовність Ізраїльського народу в один із найбільш благословенніших епізодів історії його існування. ДУХОВНІСТЬ - це не абстракція. Духовність - це конкретний стан, який виявляється у спілкуванні із Богом і людьми.
Навіть не озброєним оком в тексті можна легко помітити в мові народу його духовність, яка виявляється в 2-вох духовні заходах.
Перший духовний захід - МОЛИТВА: (4:11-12). Народ молиться орієнтуючись на Боже слово = черпаючи слова молитви із Божого Слова. Саме так перед нами повстають спільні слова зібрання людей в центрі Віфлієму. Коли народ розуміє що відбувається, він починає молитися Господу. Слова спільної молитви народу звучать через лічені хвилини після рішення Боаза про одруження на Рут.
Їхня молитва СПІЛЬНА - моляться всі разом, і чоловіки і жінки, і старші і менші - “Тоді всі люди, які були біля брами, та старійшини міста промовили…” (11а). Старійшини моляться разом з людьми і ведуть цю молитву.
Їхня молитва БІБЛІЙНА - вони моляться амелюючи до Пятикнижжя, а саме до книги Буття. Молива бере своє основання від двох біблійних прикладів із книги Буття. Перший текст - це Буття 29. Другий тест - це Буття 38.
Їхня молитва КОНКРЕТНА - вони не моляться про все і ні про що. Вони моляться благословіння шлюбу і про народження нащадка чоловічої статі: “І нехай від нащадка, якого тобі дасть Господь від цієї молодої дружини, твій дім стане, як дім Переца, якого Тамара народила Юді” (12). Ця молитва дивиться очами віри вперед і бачить ще небачене і шукає слави і волі Господа невидимого.
Їхня молитва ЛАКОНІЧНА - не переобтяжена і не заплутана словами, думками, оборотами і різними непотрібними деталями. Її, не поспішаючи можна сказати за 15-20 секунд…
Їхня молитва ЖИВА: Її легко можна сприйняти як звичайну розмову. Публічна молитва - це відкрита спільна розмова з Богом у присутності людей.
!!!ЗАУВАЖТЕ: Що через 9-ть місяців Господь відповідає на молитву і посилає те, про що просив народ в молитві - написано: “Господь сприяв, аби вона завагітніла, й народила сина” (13).
***ПРИКЛАД: Молитва бувши безпосереднім спілкуванням з Богом - це очевидни вияв духовності. Рівень духовності потрібно вимірювати саме по рівню молитви. Давайте згадаємо колись релігійного фарисея Савла, який був навернений до віри в Христа і став Ап. Павлом. Коли Перша Церква не могла повірити в те, що таке взагалі може статися, Господь служителям церкви послав найточніше запевнення: (Дії 9:10-11) “У Дамаску був один учень на імя Ананій. І Господь у видінні сказав Йому: Ананію! А той відповів: Ось я, Господи! Господь же промовив до нього: Встань, піди на вулицю, що зветься Рівна, в домі Юди шукай тарсянина на імя Савло, бо ось він молиться”.
***ПРАКТИЧНО: Вимірювати або впроваджувати духоність на особистому, сімейному чи народному рівнях потрібно із спілкування з Богом.
Другий духовний захід - ДУШЕОПІКУНСТВО: (4:14-17). Необхідно розуміти, що між 13 і 14 віршами проходить час не менше 9-ти місяців. Саме стільки часу потрібно для того щоб зачати, виносити і народити дитину. По іншому не можливо пояснити події, які розгортаються далі. По певній причині, жінки із близького кола сімї Боаза, Рут і Ноемі говорять те що вони говорять.
По-перше, вони також згадують імя Господа ЯХВЕ, що означає що вони підходять до події молитовно (14а).
По-друге, вони говорять благословенні позитивні слова про результат шлюбу (14).
По-третє, вони з вірою говорять позитивні слова про немовля чоловічої статі (15).
По-четверте, вони переконують Ноемі у благородних якостях Рут (15б).
По-пяте, в результаті сказаних слів жінками, написано: “Тож Ноемі взяла хлопятко, пригорнула його до своїх грудей, і була йому за няньку” (16). Як пояснити те, що вона прийняла внука лише в 16-му вірші? Ми можемо припустити, що до цього моменту щось сталось в серці Ноемі, що внесло “гірку ізюминку” виявилось у внутрішньому конфлікті, втраті стосунків, і врешті решт, у погіршенні стосунків із Боазом, Рут і немовлям. Ті, хто скажуть, що так не може бути - це ті, хто не нюхав пороху сімейного життя. Так, не те що може бути. Так буває.
Їхнє душеопікунство СВОЄЧАСНЕ: Жінки не вичікують місяці й роки, коли проблема вирішиться сама по собі. Вони починають діяти, як тільки помічають небезпечний настрій. Якщо вони будуть чекати через місяць може бути пізно.
Їхнє душеопікунство ЖИВЕ: Воно зявляється в результаті живої реакції на обставини у громаді. Не тому, що вони начитались книг по душеопікунству, не через тягу до того, щоб когось наставляти, не через те, що їм нічого робити, тому що вони не мають належних стосунків зі своїми чоловіками.
Їхнє душеопікунство ІНТИМНЕ: В даному процесі не задіяні чоловіки, незадіяні навіть старійшини. Це означає, що інформація про проблему і дії по вирішенню проблеми не вишли за коло окремих людей.
Їхнє душеопікунство ДОВІРЛИВЕ: Із числа жінок були найближчі жінки-сусідки, які жили і були поруч. Сімя Вооза настільки їм довіряла і вважала їх авторитетними, що довірила дуже відповідальну справу - дати імя первістку сину. Першочергове право на це мав глава сімейства. Той факт, що жінкам довірили цю справу свідчить про визнання їхнього видатного впливу на благоустрій їхнього сімейного життя. Імя “Овед” - означає Божий “служитель” або “поклонник”.
Їхнє душеопікунство НАСТАВЛЯЮЧЕ: Наставляти - означає “вести за руку на вірний шлях”. Рушійною силою для натанови є Писання - принципи й обітування. Душеопікуни дивляються через Писанння в МИНУЛЕ, те що відбувалось, в ТЕПЕРІШНЄ, що відбувається, і в МАЙБУТНЄ - що має вібутися. Наставляюче душеопікунство виходить із Слова Божого, проводить по Божому Слову і приводить до благословінь Божого Слова.
Душеопікунство в якому задіяна вся Церква відповідає біблійній моделі функціонування НЗ Церкви. РЕСУРС: Одною із найкращих книг у сфері християнського душеопікунства є кн. Джея Адамса, “Мудрий душеопікун”. Автор чітко показує НЗ модель душеопікунства. В ній обовязки душеопіки діляться між двома групами членів церкви.
Перша група душеопікунів - це пресвітери, старійшини і диякони церкви. Вони поставлені в церкві займатися душеопікунством через НАГЛЯД, ПРОПОВІДЬ, НАВЧАННЯ, НАСТАНОВИ, ЗАСТЕРЕЖЕННЯ і ЗАБОРОНИ.
Друга група душеопікунів - це вся помісна церква. Душеопікунство звершується завдяки СПІЛКУВАННЮ, ВПЛИВУ, ПРИКЛАДУ, УВАЗІ, ЗАКЛИКАМ і МОТИВУВАННЮ.
Ключовим НЗ текст, який мотивує до закального душеопікунства - Колосян 3:16 - “Слово Христове нехай перебуває у вас щедро, в усякій мудрості. Навчайте і застерігайте самі себе, з вдячностю співаючи Богові у своїх серцях псалми, прославлення, духовні пісні…”.
ПРИКЛАД: Реформація церкви в Женеві почалась в 30-х роках 16-го століття за часів пасторства Жана Кальвіна. Духовний устрій церкви в Женеві, встановлений під впливом біблійного вчення Джона Кальвіна, характеризувався дисциплінованим підходом, спрямованим на підтримання порядку і культивування побожності в громаді віруючих. Кальвін заснував консисторію - раду старійшин і пасторів, яка діяла як моральний суд, з правом виносити догани і навіть виключати членів громади з Вечері Господньої за серйозні провини. Ця система не мала на меті створити церкву чистих, а скоріше зміцнити церкву як тіло грішників, що перетворюються через проповідь Євангелія. Кальвін визначив чотири головні церковні посади: пастор, лікар, пресвітер і диякон, кожна з яких по-різному пов'язана зі Словом Божим. По сьогоднішній день дивлячись із історичної преспективи церкву в Женеві можна назвати зразком церковного душеопікунства.
Earn an accredited degree from Redemption Seminary with Logos.