Exposing Antichrist on the Scene of the Revelation of Christ

“Викриття антихриста на фоні відкриття Христа” (Об. 13:1-10)

Повертаючись до вивчення кн. Апокаліпсіс ми продовжуємо із початку 13-го розд. Якщо орієнтуватися на т.щ. кн. розділена на 22 розд., ми можемо сказати, що вже “перетнули екватор” експозиції.

Нагадаємо головну тему кн.: Відкриття Божественної Слави Христа на фоні відкриття Триєдиного Бога. Саме цей факт проливає світло на т.щ. нам показується у 13-му розділі. ВАЖЛИВО РОЗУМІТИ: В книзі яка в своїй сукупності ВІДКРИВАЄ характер Христа на фоні Божественної Трійці (Отця, Сина і Святого Духа), 13-й розділ містить інформацію, яка ВИКРИВАЄ характер антихриста на фоні “безбожної трійці” (змія, звіра і лжепророка). Про “змія” цебто про самого сатану та диявола йшлось у попередньому 12-му розд. - він виступає як антипод Богу Отцю. Про “лжепророка” або “звіра із землі” буде йтися після 13:10 - він виступає антиподом Богу Духу Святому. В середині між ними наш сьогоднішній текст розповідає про “звіра з моря”, який відповідає особі антихриста і виступає антиподом Божому Сину - Христу.

Перед усім потрібно чітко розуміти, що для пояснення 13-го розділу одним із вирішальних моментів є те, кого ми розуміємо під сл. “звір”. За всю історію Церкви висувались різногранні способи ідентифікації “звіра”, які здебільшого були направлені не вперед в майбутнє, а в теперішнє, або минуле. Так, вважалось що “звіром” є (1) Римська Імперія, або (2) Римський імператор Нерон, або (3) Символічний опис злої земної влади, яка переслідує НЗ Церкву, або (4) Папський Рим. При буквальному історико-граматичному методі тлумачення Писання, необхідно визнати, що найбільше доказів є в бік того, що на увазі мається конкретна “особа”, а саме - особа антихриста, який виступить на світову арену як всесвітній вождь, правитель і тиран.

Прочитаний текст неможливо правильно пояснити із “порожніми руками”. Обовязково потрібно мати біля себе розгорнутий текст із кн. Даниїла 7:2-8. Озброївшись Писанням і Теологією Писання, ми можемо пролити більше світла на характер і характеристики антихриста.

При цьому виникає доречне питання: Навіщо Церкві Христовій 1-го ст. і 21-го ст. знати про характеристики антихриста? Відповідь: Крім есхатологічної мети, Церкві необхідно ЗНАТИ характер антихриста, щоб ВИКРИВАТИ характер антихристів, які намагаються проникнути до церкви, щоб зруйнувати її. Особа антихриста, як великого й злого світового лідера що діє від імені сатани, відкриється в кінці часів перед 2-гим приходом Христа. Особистості антихристів у множині, як злих лжебратів (і лжесестер) відкриваються на всьому шляху історії Церкви на землі, від минулого Дня Пятидесятниці до майбутнього Дня Підхоплення Церкви.

ТЕЗИС: В зазначеному видінні Ап. Івана про “звіра який виходив із моря” ми виділимо 4-ри характеристики притаманні антихристу, які свідчать про його повну спільність із дияволом і про повну відсутність його спільності з Христом. Зазначені характеристики є чітким орієнтиром для Церкви по викриттю антихристів перед часом появи спрвжнього антихриста.

Сатанинске ПОХОДЖЕННЯ: (13:1)

Христос приходить від Бога Отця, а антихрист приходить від змія диявола. Тоді, коли Христос був посланий і споряджений від Отця, антихрист буде посланий і споряджений від диявола.

(12:18) “І опинився (він) на морському піску. І я побачив звіра, який виходив з моря і мав сім голів і десять рогів; на його рогах - десять вінців, а на його головах - богозневажливі імена” (13:1).

Антихриста характеризує те звідки він походить. Останній вірш попереднього розділу демонструє т.щ. прихід особи “звіра” предваряє особа “змія” (дракона). Він стоїть “на морському піску” в той час, коли антихрист “виходив із моря”. Диявол формує свою не святу “трійцю” виводячи із розбещеного роду людського антипода Христу. “Пісок” і “море” - це біблійні образ незліченної численності язичницьких безбожних народів. Змій зневажливо топче нарооди возвеличуючись над ними, а із народів виходить “звір” - цебто антихрист.

ВИНИКАЄ ПИТАННЯ: А чому змій-диявол виводить другу особу своєї трійці із людей, а не із себе? ВІДПОВІДЬ: Диявол - це творіння, а не творець. Він не може творити нове життя, хоча може лише вбивати і губити. Тому, для того, щоб обійти цю свою недосконалість і все таки створити свою трійцю - він вибере одну злу особу із духовно-розбещеного роду людського і спорядить цю особу своєю силою, владою і подібністю собі.

По-перше, антихрист відображатиме самого диявола, як динарій носив відображення образу кесаря. Згідно опису “змія” у попередньому розділі (12:3) - вигляд “звіра” характерний подібністю “змію”.

По-друге, антихрист відображатиме зло найбільших світових імперій - “сім голів” - це символ семи континентів. “десять рогів” - це символ всіх правителів світу. У Писанні роги символізують міць і силу. “десять” - це символічне число яке репрезентує політичну і військову міць. “вінці” - нагадують царські вінці, або корони - законні регалії авторитету і переможної сили.

ПРИКЛАД: Через 40 днів після хрещення, посту і молитви, диявол пропонував все що ми зазначили самому Христу. Він бажав скласти з ним угоду, згідно якої, Ісус поклониться йому і через це прийме повну владу в усьому політичному світі. (Мт. 3:8-10) “Знову бере Його диявол на дуже високу гору, показує Йому всі царства світу та їхню славу й каже: Усе це дам Тобі, якщо, впавши ниц, поклонишся мені. Тоді Ісус відказує йому: Іди геть від Мене, сатано! Адже написано: Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому єдиному служитимеш!”.

Був час, коли Божий Син рішуче відмовився від сатанинського договору задля досягнення Божих цілей. Буде час, коли антихрист не відмовиться і повністю прийме умови диявола в результаті черпаючи все від нього і перебираючи його злий потенціал на себе.

ПРАКТИЧНО: Усвідомлення першої характеристики антихриста - його ПОХОДЖЕННЯ від диявола - це потужніший сигнал для покаяння і прийняття Христа своїм Господом вірою. Євангеліє Христа (добра новина) починається із недоброї новини для нас, яка полягає в тому, що після гріхопадіння Адама, кожний із його нащадків має походження від сатани. Не дивуйтесь цьому. Саме тому, Христос сказав юдеям: “Ви від вашого батька - диявола, і ви хочете виконувати бажання вашого батька. Той був душогубом від самого початку і в істині не встояв, бо немає в ньому істини. Коли говорить неправду, тоді своє говорить, бо він неправдомовець і батько неправди” (Ів. 8:44). Приналежність походженню від диявола не знімається релігійністю, ритуалами чи прийняттям певних догматичних переконань. Адже юдеї жили в Ізраїлі, мали Тору, ходили до Храму, думали про себе, що вони особливі праведні люди, при цьому отримали від Господа катастрофічний діагноз. ВИНИКАЄ ПИТАННЯ: Як ПОХОДЖЕННЯ від диявола можна змінити на ПРИНАЛЕЖНІСТЬ Господу? Єдино вірна євангельська відповідь - Благодаттю Божою через віру у Христа.

ПРИКЛАД: До свого навернення до Христа по благодаті члени ефеської церкви від підошви ніг до свого тімені - повністю походили від диявола і належали йому. Після того як вони увірували у Христа, прийнявши проповідь Євангелії: (Ефесян 2:1-7) “І вас, котрі були мертвими через ваші переступи й гріхи, в яких ви колись жили за звичаєм цього світу, як і князь, який панує в повітрі, згідно з духом, що тепер діє в синах непокори. Між якими всі ми колись жили в пожадливостях нашого тіла, виконували волю тіла й думок, були від природи, як і інші, дітьми гніву, але Бог, Який багатий на милість, через велику Свою любов, якою нас полюбив, - нас, котрі були мертві через наші переступи, оживив разом з Христом, адже ви спасенні благодаттю, - і воскресив нас разом з Ним, і в Ісусі Христі посадив разом на небесах, щоб у доброті до нас в Ісусі Христі в майбутніх віках показати надзвичайно велике багатство Своєї благодаті”.

Сатанинське ПОВОДЖЕННЯ: (13:2)

Христос поводиться як Бог Отець, а антихрист поводиться як диявол. Тоді коли Христос - це повне відображення Отця, антихрист буде повним відображенням диявола. Диявола ніхто не бачив із людей, особа антихриста продемонструє.

“Звір, якого я побачив, був подібний до леопарда, і ноги його - наче у ведмедя, а паща його - як паща лева. І змій дав йому свою силу, і свій престол, і велику владу” (13:2).

ПОВОДЖЕННЯ антихриста є продовженням його ПОХОДЖЕННЯ. Згадка про трьох тварин “леопарда”, “ведмедя” та “лева” відносить нас до пророцтва ***Даниїла 7:1-6. Кожна із тварин символізувала злий тріумф трох злих світових імперій в часи СЗ.

“Лев” - символ злої руйнівної сили Вавилонської Імперії. Відомо, що лев ніколи не нападає попереду, завжди позаду. Він підстерігає, щоб напасти неочікувано.

“Ведмідь” - символ злої грубої жорстокості Мидо-Персидської Імперії. Відомо, що ведмідь може роздерти пазурами свою жертву лише одним ударом.

“Леопард” - символ злої спритності і швидкості Грецької Імперії Олександра Македонського. Відомо що леопард, як природній “стелз”, може підкрастися непоміченим і зненацька напасти на свою жертву.

Всі ці імперії почергово і поступово виявляли жорстокий безбожний вплив на світ. Поводження антихриста буде виявляти зазначені характеристики одночасно т.щ. його до цього спорядить диявол своєю “силою”, “престолом” і “владою”.

Самі по собі названі якості - це хижацькі агресивні інстинкти, які мотивують до злого поводження роздратовану тварину.

ПРАКТИЧНО: Нас завжди має насторожувати те, коли люди які називають себе християнами дають розгул емоціям, виходять із себе, і готові проявляти жорстокість. До яких би ми виправдань не вдавались - це “СЕРЙОЗНИЙ СИГНАЛ”, який потребує в першу чергу само-дослідження, і обовязково обережності в помісній церкві… Хижацьке ПОВОДЖЕННЯ антихриста є повною протилежністю поводженню Христа, а стало бути і істинного християнства. Хоча і “сам сатана приймає вигляд ангела світла” (2 Кор. 11:14), однак це буває в притворні моменти коли він приступає до віруючих, а у звичайному своєму стані він “ходить, як рикаючий лев, шукаючи кого пожерти” (1 Пет. 5:8).

Агресивне роздратоване поводження суперечить христоцентричному характеру і повністю відповідає антихристичному характеру. За всю історію Церкви на землі в неї постійно бажають пробратися хижі вовки. (1 Кор. 6:9-10) “Хіба ви не знаєте, що неправедні не успадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні блудники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні пяниці, ні наклепники, ні розбійники Божого Царства не успадкують”. Остання якість “розбійники” може більш точніше перекладатися із гр. тексту “хижаки” або “хижі вовки” (пор. Мт. 7:15).

ПРИКЛАД: В одній книзі по пасторському служінню прочитав про пасторську практику звичайних пастухів на сході, оригінальний спосіб вияву вовків… Свій пасторський посох крім всього іншого їм доводиться використовувати й для того, щоб наглядаючи отару час від часу стукати підозрілих овечок по спині. Стаються випадки, коли вовки пробираються до стада затискаючись між овечок, коли вівці отари перегоняться по дорозі і міцно притискаються одна до одної… Вовк - це не овечка, яка від сили, що може зробити - це тихо бекнути, коли її вдарять по спині… Вдаривши по спині вовка, який втиснувся між вівцями, щоб викрасти овечку, він зразу ж виявляє злий, агресивний, хижий оскал і підскатує із юрби…

Друга характеристика - ПОВОДЖЕННЯ - прокладає шлях до третьої - ПРИТВОРСТВО.

Сатанинське ПРИТВОРСТВО: (13:3-4)

Христос помер і воскрес, а антихрист буде вдавати свою смерть і воскресіння. Тоді коли Христос завжди був Тим, за кого Він завжди Себе видавав, аж до Голгофського хреста, антихрист буде притворно імітувати себе за того, ким він ніколи не був і не буде - за Месію Христа. При цьому, його притворне страждання, смерть і воскресіння будуть кульмінацією його релігії.

“А одна з його голів начебто мала смертельну рану, але ця рана загоїлася. І вся земля дивувалася, спостерігаючи за змієм” (13:3).

Вираз “начебто” означає, що це не відповідатиме дійсності, а лише буде так здаватися.

Результатом великого притворства буде велика всесвітня популярність.

“І вклонилися змієві, який дав владу звірові. І вклонилися вони звірові, кажучи: Хто подібний до звіра і хто може з ним поборотися?” (13:4).

Велика популярність призведе до великого всесвітнього поклоніння в першу чергу дияволу “змію” і також антихристу “звіру”.

Поклоняючись антихристу люди в першу чергу будуть адресувати поклоніння дияволу.

Короткочасна релігія антихриста затьмарить в розумі людей довгочасну проповідь Євангелії Христа.

ТЕОЛОГІЧНО: Оцінюючи 3-тю характеристику антихриста, абсолютно не дивує т.щ. він діє притворно. Він переймає все диявольське нутро, адже написано: “сам сатана приймає вигляд ангела світла” (2 Кор. 11:14). Бувши темним демоном аду сатана маскується під ангела світла.

ІСТОРИЧНО: Церква Христова на землі часто потерпала від того, коли приймала до своїх лав своїх ворогів, вважаючи їх своїми братами чи друзями. Іронія долі полягає в тому, що Церква постраждала більше із середини, через вороже проникнення, ніж зовні.

ПРАКТИЧНО: Відкрите серце до проповіді Євангелії всім і кожному - не повинно бути серцем “на розпашку”. (1) Бути обережними з новими людьми. (2) Мати критерії визначення віруючих людей. (3) Перевіряти - кого ти ще знаєш із віруючих кому ми довіряємо, хто із служителів може поручитися за тебе, де навчався, як твій чоловік чи дружина, де працюєш, де живеш, давай ми провідаємо тебе, що про тебе кажуть сусіди.

ПРИКЛАД: Років 15 тому в бесіді зі студентом із Запоріжжя почув повчальну історію про одну п.ц. в яку в атеїстичні радянські часи притворством проникнув один агент КДБ. Спочатку він прикинувся наближеним, потім покаяним, потім роками був своїм. Дослужився від проповідника, до диякона і пресвітера церкви. Коли він повністю виконав свою місію, на останній братерській раді, витягнув із внутрішньої кишені червоне посвідчення КДБ, кинув на стіл і сказав: “Погано працюєте, браткичи!”.

Сатанинське ПРОТИСТОЯННЯ: (13:5-10)

Христос підкоряється Отцю і спасає святих, а антихрист протистоїть Богу і воює зі святими. Тоді коли візитною карточкою Христа є смирення і спасіння, злою печаттю антихриста є гордість і ворожнеча.

По-перше, антихрист протистоїть Самому Богу. “І дано йому уста, які говорили гордовито й богозневажливо; і дано йому владу діяти сорок два місяці” (13:5).

По-друге, антихрист протистоїть святим, які вже на небі. “І він відкрив свої уста, щоби зневажати Бога, аби зневажати Його Імя та Його оселю, як і тих, хто живе на небі” (13:6).

По-третє, антихрист протистоїть святим, які на землі. “І дано йому вести бій зі святими й перемогти їх; і дано йому владу над кожним поколінням, народом, народностями і племенами” (13:7).

По-четверте, антихрист не протистоїть лише тим, хто підтримують і визнають його. “Тож поклонилися йому всі мешканці землі, імена яких не записані в книзі життя Ангнця, заколеного від заснування світу” (13:8).

По-пяте, антихрист підведе під погибель всіх, хто його підтримує. “Якщо хто має віхо, нехай слухає! Той, хто в полон веде, в полон і піде; якщо хто мечем буде вбивати, той буде мечем убитий. Ось терпіння і віра святих!” (13:9-10).

ПРАКТИЧНО: ***Невдоволеність Богом. ***Невдоволеність Божим народом. ***Задоволеність мирськими людьми, які нічого не кажуть проти й схвалюють - це докази внутрішнього протистояння, це “фоторобот” антихриста.

*****************************************

ТЕЗИС: В розглянутому видінні Ап. Івана про “звіра який виходив із моря” ми побачили 4-ри характеристики притаманні антихристу, які свідчать про його повну спільність із дияволом і про повну відсутність його спільності з Христом. Зазначені характеристики є чітким орієнтиром для Церкви по викриттю антихристів перед часом появи спрвжнього антихриста.

(1 Ів. 2:18-19) “Діти, це остання година, бо ви чули, що антихрист надходить, і нині зявилося багато антихристів. З цього дізнаємося, що це остання година. Вони вийшли від нас, але не були нашими, бо якби були з наших, то залишалися би з нами, але це сталося, щоб виявилося, що не всі вони є з наших”.

ПРИКЛАД: Існує легенда про те, як Леонардо да Вінчі шукав підходящу модель (натурщика) для створення образів Ісуса Христа та Іуди. Одного разу художник був присутній у церкві, слухаючи церковний хор, і там він побачив вродливого юнака і вирішив, що цей молодий чоловік буде моделлю для образу Ісуса Христа. Він запросив його в майстерню, щоб зробити начерки… Минуло три роки, замовник квапив Леонардо із завершенням роботи, але образ Іуди ще не був неготовий, і зрозуміло чому… Майстер не міг знайти відповідний образ. «І ось після багатоденних пошуків художник побачив людину, що валялася в стічній канаві, - молоду, але передчасно старезну, брудну, п’яну і обірвану. Часу на етюди вже не залишалося, і Леонардо наказав своїм помічникам доставити його прямо в собор, що ті й зробили». Жебрак-обшарпанець «до пуття не розумів, що відбувається, а Леонардо закарбовував на полотні гріховність, себелюбство, злобу, якими дихало його обличчя». Коли той прийшов до тями і підійшов до майстра, щоб подивитися, що він робить, то був вражений. Він сказав, що вже бачив цю картину: «Три роки тому, ще до того, як я все втратив. У ту пору, коли я співав у хорі, і життя моє було сповнене мрій, якийсь художник написав із мене Христа…”.