The Very Last Warning

“Саме останнє попередження”

(Об. 14:7)

•   В полі нашого розгляду, а отже в полі нашого погляду віри – небесний «Ангел-Євангелист», який з небес звіщає (глаголить) незмінну й вічно-сильну Божу Євангелію для всіх мешканців землі останнього часу, коли на землі не залишиться ні одного із колишніх проповідників Є. – Церкви і Ізраїлю.

•   Слухаючи пророцтва книги Об’явлення, Церква, яка тимчасово знаходиться на землі отримує з небес Божу гарантію т.щ. Євангеліє Христа буде проповідуватись до Другого Приходу Христа, навіть після того коли Церкви вже не буде на землі. !!!УНІКАЛЬНО: Євангелія проповідувалась на землі задовго до часу Церкви і буде проповідуватись після часу Церкви, звершуючи сильно своє служіння. Таким чином Господь відкриває ВІЧНУ СИЛУ ЄВАНГЕЛІЇ Христа.

•   Дивний факт, Серед протестантів і євангельських віруючих здається намає нічого (після особи Христа) про що б так часто згадували, проповідували, проголошували,воспівали і декламували у віршах, як Євангеліє. Це слово жіночого роду, здається відчувається багатьма рідною матір’ю… При цьому, варто лише запитати десять людей в одній помісній церкві «Що таке Євангеліє», як ми отримаємо десять різних своєрідних відповідей…. За 2000 років історії церкви Євангелія серед проповідників Євангелії встигла обрости масою євангельських міфів, які не мають нічого спільного із самим Євангелієм. Може саме тому все більше і більше можна спостерігати «міфічні результати» проповіді «міфічної євангелії», які існують більше у сні ніж на яву.

· Сила Є. залежить від кількості проповідників.

· Сила Є. вимірюється кількістю покаянь.

· Сила Є. вимірює проблему страху в людях.

•   ТЕЗИС: Проповідуючи Євангеліє Христа під час дочасного перебування на землі Церква  покликана зробити 3-ри висновки, щоб усвідомлювати і використовувати ВІЧНУ СИЛУ ЄВАНГЕЛІЇ Христа.

1-ий висновок:

Сила Євангелії НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД КІЛЬКОСТІ ПРОПОВІДНИКІВ: (14:6а)

•   Перший висновок розвіює перший євангельский міф, а саме, що сила Є. зал. від кількості осіб, які її проповідують.

2-ий висновок:

Сила Євангелії НЕ ВИМІРЮЄТЬСЯ ЧИСЛОМ ПОКАЯНЬ: (14:6б)

•   Другий висновок розвіює другий євангельський міф, що буцім то, сила проповіді Є. вимірюється кільк. покаяних л.

3-тій висновок:

Сила Євангелії НЕ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ БЕЗ БОЖОГО СТРАХУ: (14:6) так само як воно не залежить і не вимірюється, воно також не проявляється без одного важливого супутника.

•   Цей 3-тій висновок розвіює євангельський міфпро те, що прийняття Євангелії - це вирішення проблеми страху перед Богом = так би мовити – покайся, щоб вже нічого не боятися… ні суду, ні покарання, ні гніву Б. «Раніше, дружок, Бог був для тебе Суддею, а після прийняття Є. і покаяння Він ств твоїм Отцем».

· Цей улюблений багатьма приємний міф абсолютно не узгоджується із проповіддю «Ангела-Євангелиста», який проповідував «Вічну Євангелію».

•   “… проголошуючи гучним голосом: Побійтеся Бога й віддайте Йому славу, прийшла година Його суду! Поклоніться Тому, Хто створив небо, землю, море і джерела вод!” (14:6).

· На відміну різних від меркантильних уявлень про Євангеліє і покаяння, слідуючи аргументації заклику небесного ангела прийняття Є. в обов’язковому порядкумає виявитися у страсі перед Богом. В 6-му вірші дієслово “побійтеся” розпочинає список із трьох дієслів у наказовій формі, які в своїй совокупності проливають світло на значення істинного Божого страху.

a.  СТРАХ НЕПОВАГИ - перше повеління - “побійтеся” - гр. фобео - озн. “відчувати глибоку повагу, пошану, боячись зневажити - це страх в розумінні благоговіння перед Богом. Пасивна форма дієслова передбачає, що цей страх не зявляється в собі, а вселяється Богом у розкаяного грішника разом із прийняттям Євангелія. Тоді коли, в серці віруючого Євангеліє викликає глибоку повагу до Богасерце невіруючого обкутане повною байдужістю до Бога як Особистості (з великої літери).

· Ні, ви тільки не подумайте що байдужість – це «атеїзм». Теоретично л. віддає собі звіт у тому, що у світі є Бог, Він всім управляє, розпоряджається і направляє. Все що потрібно л. від Бога, щоб Він забезпечував беззаботне життя. Від Бога потрібно багато чого – і мир, і здоров’я, і погода, і зарплата, і охорона… От тільки Сам Бог не потрібний як Особистість… «Неповага» озн. що Саме БОГ для л. не важить нічого.

· Неповагу до «Особи» можна виявляти не лише прямою зневагою, а й не повагою того Ким Він є. ПОРІВНЯННЯ: Коли тато в сім’ї потрібний лише як «гаманець». А мама в сім’ї цінується лише як «кухарка» або «ткачиха». Це не приємно і неподобаюче… Коли ми про Господа Бога згадуємо лише як про СТОРОЖА, ХЛІБОДАРА, РЕГУЛЮВАЛЬНИКА, МАЙСТРА, СИНОПТИКА, ПОРАДНИКА, МЕНЕДЖЕРА, ЛІКАРЯ, МЕЦЕНАТА, РІЕЛТОРА,… Коли Він потрібен нам для чогось а Сам Він не потрібен…

b.  СТРАХ НЕПОКОРИ - друге повеління - “віддайте” у твердженні “віддайте Йому славу бо прийшла Його година суду”.Це прославлення має конкретне призначення - це слава за те, що Бог є Суддя. Це прославлення народжується страхом непокірності Богу як моєму Судді. Бога не складно прославляти як спасителя, цю ідею не складно теоретично прийняти навіть неспасенним людям. Але віддавати славу Богу як Судді - це лише прерогатива спасенних. При чому, не Судді когось, а Судді мене, коли я розумію, що Бог є істинний Суддя, і я заслуговую на праведний суд. Євангеліє в серці віруючого викликає почуття відповідальності перед Богм, а верці невіруючого відчуття повної невідповідальності.

· Прийняття Євангелії не зменшує мою і вашу відповідальність перед Богом як моїм Суддею, а навпаки збільшує. Раніше, до покаяння, Бог був моїм Суддею, а тепер Він бувши Суддею став моїм Небесним Отцем.

· Питання: Як ви думаєте, земний справедливий суддя проігнорує злочини своїм дітям, за які Він виносить вироки тим, хто не є Його сином чи дочкою?

· ПРИКЛАД: В молодших класах, в кінці 80-х в наше село на дачу приїздив суддя із сусіднього районного центру разом зі своєю сім’єю. В нього було три сина, менший із яких мого віку. Тому, декілька років поспіль ми інколи з ним товаришували… Всі в селі знали, що це «Діти судді». Так, от, я вам скажу, що коли приїздив їхній батько на вихідних, якого я бачив лише один раз і він здавався мені героєм одного із фільмів… Його менший син, мій друг, бувало ходив із червоними вухами і заплаканими очами… В дома, в сім’ї, все відбувалось по домашньому, швидко і просто. Без суду і слідства, без відбитків пальців, без свідків і понятих… Заробив – отримуй… Тому що всі знали «Це діти судді!». І суддя при першому сигналі швидко реагував для виправлення свого сина…

· І якщо, якийсь син чи донька, не отримують «на горіхи» від Небесного Отця, то автор послання до Євреїв 12:8 – «…Якщо ж ви залишаєтеся без картання, якого зазнавали всі, тоді ви не законні діти, а не сини». Коли Бог Отець приймає сина чи доньку до Свого Небесно Царства Він ніколи не попускає робити гріх і швидко реагує на гріхи… «Якщо зазнаєте докору, то з вами Бог поводиться, як із синами. Хіба є такий син, якого батько не карає?» (Євр. 12:6-7).

c.  СТРАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ - третє повеління – «Поклоніться Тому, Хто створив небо, землю, море і джерела вод!» (7б). Дієслово “поклоніться” - гр. проскунео- “виражати своїм відношенням або певним жестом повну залежність і підпорядкованість” Поклоніння це визнання залежності від Бога – Тому це дієслово підкреслює ту грань страху перед Богом, коли віруючий боїться навіть самої думки про віддаленість від Бога… В свою чергу небо, земля, море і водні джерела обрамлюють сферу де людина не може не залежати від Бога – сфера залежності від Бога – це увесь світ – у всьому всесвіті немає ні одного міліметру території яка б була не підконтрольна Б., і стало бути, на землі немає ні одного клаптика території де людина була б незалежною і по-праву могла належати сама собі… Євангеліє в серці віруючого викликає визнанняповної залежності й цілковитої прив’язаності до Бога, а в серці невіруючого відчуття незалежності і свободи.

Коли невіруючий чує Є. він не лише не готовий зробити Бога Особистістю №1 свого життя, не готовий підкорятися Йому як Праведному Законодавцю, а й не готовий втратити свою незалежність.

•   СИТУАЦІЯ: Саме тому в час майбутніх грізних і грандіозних судів, коли Ангел-Євангелист проголосить сильно вічну Євангелію ніхто із мешканців землі не відреагує на це тому що вони не побажають ПОВАЖАТИ, ПОКОРЯТИСЯі ЗАЛЕЖАТИ від Господа Бога.

•   Таке відношення до Євангелії не нове в історії спасіння. На ряду із бурхливими пробудженнями через проповідь Євангелії, коли Боже Слово проголошене в простоті приносило колосальні пробудження (Кн. Йони, Кн. Нееємії, Діяння Апостолів). Все ж частіше ми зустрічаємо негативний відгук на Божий Заклик:

1) Євангелізація Бога для Адама і Єви (Бут. 3) – В Едемському саду Бог спіймав людей на гарячому, і доніс їм Євангеліє про майбутнього Месію. Вони не надали цьому важливого значення.

2) Євангелізація Ноя «проповідника праведності» (2 Пет. 2:5 ) – Будуючи ковчег Ной проповідував близько 120 років підряд і ніхто не побажав покаятися Богом, крім тих, хто був Його – дружина, 3 три сина із дружинами.

3) Євангелізація Мойсея – 4-ри книги описують 4-ри десятиліття ропоту і неслухняності народу.

4) Євангелізація Ісаї – Ісаї 53 – за 700 років до приходу Месії він проповідував про Месію Ізраїлю. Як свідчить історія під час правління царя Манасії пророка перепиляли живцем у дереві.

5) Іоанн Хреститель – предтеча Христа – був відомий своїм служінням і поплатився головою за те, що критикував безбожне сімейне життя царя Ірода.

6) Господь Ісус Христос – це окремий пласт історії проповіді Євангелії, і врешті решт…

7) Апостол Іоанн – Об. 1:9 – «був на острові, що зветься Патмос, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа».

· СПОСТЕРЕЖЕННЯ: Хоча духовні пробудження трапляються то тут, то там по Божій благодаті у всьому світі, при цьому, досліджуючи історію проповіді Євангелія, не складно помітити закономірність - якщо на початку своєї історії Церква проповідувала Євангеліє у світі більше для ПОКАЯННЯ ГРІШНИКІВ, в останні часи Церква проповідує Євангеліє для СВІДОЦТВА ГРІШНИКАМ.

•   ГОСПОДНЄ ПРОРОЦТВО ПРО ЄВАНГЕЛІЄ: “І ця Євангелія Царства буде проповідуватися по всьому світі на свідчення всім народам, - і тоді прийде кінець” (Мт. 24:14).

****************************

•   ПРАКТИЧНІ МОТИВИ для служіння Церкви:

Чого саме ми можемо повчитися у Божого Ангела?

1.  Проголошувати Євангеліє ОБЕРЕЖНО не змішуючись із невіруючими: Як Божий ангел, який проголошує в полі зору всіх не спасенних, при цьому він міцно тримається небес, його не перетягують на свій бік.

2.  Проголошувати Євангеліє ВПЕВНЕНО знаючи в чому полягає його суть: Євангеліє це добра звістка, яку потрібно передавати словесно. Ангел говорив конкретно.

3.  Проголошувати Євангеліє АВТОРИТЕТНО від імені Самого Бога: Світ не приймав свідоцтва Ангела тому що він чітко розумів, що за ним стоїть Сам Бог – ангел Був представником Божим.