Verdict for Babylon

“Вирок Вавилону” (Об. 14:8)

Три Божих ангели в 14-му розділі демонструють Церкві кульмінацію БОЖОЇ ПРАВЕДНОСТІ.

(1) Перший А. - проголошує Боже Євангеліє (14:6-7).

(2) Другий А. проголошує Божий Вирок (14:8).

(3) Третій А. проголошує Божий Гнів (14:9-12).

За 2-а роки проповіді по кн. чітко видно, що Божі суди звершуються разом з Божим спасінням, а спасіння із судами. Мин. разу ми розглянули Б. євангельську вість, а сьогодні будемо говорити про Б. справедливий вирок.

*********************************************************

ПРИКЛАД: Аврелій Августин Блаженний (лат. Aurelius Augustinus).Він також відомий як Святий Августин (354 -430). Його твір “Град Божий” до сьогодні вважається одним із шедеврів літератури християнської думки. В цьому творі Августин порівнює два міста. Град Земний - заснований на любові до себе, аж до зневаги Бога. Його представники прагнуть земних благ, слави та влади. Цей град є тимчасовим і зрештою зазнає краху. Град Божий - заснований на любові до Бога, аж до зневаги себе. Його представники прагнуть небесних благ, вічного миру та спілкування з Богом. Цей град є вічним і непереможним. Вся історія світу це постійна боротьба між цими двома містами. Хоча вони тісно переплітаються в цьому земному життя, однак їхні кінцеві долі повнстю протилежні…

В кн. Обявлення місто “Вавилон” згадується 6-ть разів у символічному зн., 1-ший із яких саме в цьому місці (16:19; 17:5; 18:2, 10, 21). Хоча назва м. належить букв. історично-відомій географічній локації, в кн. Обявлення воно згад. у переносному. Під “Вавилоном” потр. розуміти безбожну мирську систему або безбожний образ життя, який в кінці прийме статус ВСЕСВІТНЬОЇ РЕЛІГІЇ. Географічний Вавилон знах. дуже далеко від церков Малої Асії, в той час, як духовний Вавилон знаходився поруч із ними і постійно намагався проникнути в них. Прийшовши до Христа і послідувавши за Христом, вони вийшли із В. і пішли від В. Однак, Вавилон постійно намагався йти за ними по пятам, і якщо можливо увійти до церков.

Назва м. походить від євр. іменника בָּבֶל, (бабел) що озн. “змішання”, “плутанина”, “безладдя”, “сплутаність”. Те що переплітається і перешкоджає може легко “вплестися” в життя і служіння і наробити багато зла.

Чому Господь сповіщає про це Церкві? Церква покликана проповідувати Євангеліє Христа світу і впливати Євангелієм на світ, покликана бути вірною Христу і не піддаваться маніпуляціям безбожної системи світу. Проповідуючи Є. в світі Церква має чітко знати: (1) Чим світ приваблює віруючих, які знаходяться в церкві. (2) Чим світ утримує невіруючих, які знаходяться у світі. Врешті решт, необхідно розуміти - Якщо диявол не може заманити церкву у світ, він намагається занести світ у церкву. Все це можна символічно назвати одним словом “Вавилон”.

Божий праведний вирок Вавилону - це праведний вирок системі світу. Дивлячись на Божий праведний вирок “Вавилону” ми дамо відповідь на запитання - “Чому безбожна система світу така приваблива для людей?”. Чим світ утримує людей від Бога? Чим світ приваблює Божих людей і намагається повернути назад до себе у свою безбожну стихію.

ТЕЗИС: Орієнтуючись на Божий праведний вирок Вавилону проголошений через другого ангела ми зможемо побачити, що в основі безбожної системи цього світу знаходяться 3-ри привабливі пастки світу, які не сумісні із вірою в Христа і справжньою Христовою Церквою, яким необхідно протистояти, не давати місця і із яких потрібно виривати людей світу, щоб вони були Божими людьми.

Перший приваблива пастка світу - ГОРДІСТЬ:

“Ще інший ангел, другий, слідував за ним, проголошуючи: Упав, упав великий Вавилон” (8а).

Гордість не виражається словами, а ділами. “Упав, упав” - подвійний вирок, який запевняє у повному красі безбожної системи цього світу, також дозволяє зробити висновок про велику гордість Вавилону. Гр. дієслово πίπτω (Час Аорист, активнйи стан) означає “падати вниз із висоти”, із висоти своєї гордості. Вавилон упав тому що вознісся в своїй гордості.

Гордість посилюється під час проголошення Євангелії (14:6-7). Коли люди не покоряються і не смиряються перед Богом - не сідають в порох і волосяницю в розкаянні за свої гріхи - вони возносяться вище висоти і врешті решт осуджують самі себе падаючи із висот своєї гордості. Вибраних на спасіння вість Є. смиряє, а тих хто ивбрали для себе погибель Є. провокує до возвеличення.

Гордість непомітно ставить л. на місце Святого Бога. Вона у будь якому вигляді й під будь яким соусом є найнебезпечнішим пороком будучи “матірю” більшості гріхів. Причому, г. найнебезпечніша для душі і ближніх не тоді, коли виявляється відкрито (коли людина несе себе і задирає ніс), тоді коли вона сприймається собою самим як “святе смиріння”. Коли у світі зявляється ще один гордий чол. чи жін., у світі зявляється ще один “бог”.

Гордість сама осуджує себе. От як і в цьому випадку, Вавилон” упав із висоти тому, що високо підніс себе. Гордість обожествляє себе і садить на місце Бога. Тому що “Бог противиться гордим” і лише “смиренним дає благодать” (1 Пет. 5:5), Він починає судити гордість ще тут на землі, скидаючи гордого із великих висот. Як каже Б. до Едома (нащадків Ісава): “Але навіть якби ти побудував собі гніздо на висоті, як орел, то й звідти Я тебе скину - говорить Господь” (Єр. 49:16).

ПРИКЛАД: Кажуть що місто Санкт-Петербург, яке почали зводити в 1703 році із Петропавловської фортеці, було збудоване на кістках…. Місто Вавилон, духовний Вавилон, збудований на гордості… Ще тисячі й мільйони покладуть свої кістки біля його підвалин.

Друга приваблива пастка світу - ІДОЛОСЛУЖІННЯ:

“…великий Вавилон” (8б).

Ідолослужіння не допускає до служіння Богу. Так, було на зорі людсьва і так трапляються абсолютно завжди… Вперше назва “Вавилон” зустрічається у кн. Буття 11. Ви знаєте що книга “На початку” розповідає про початок всього, і тому числі великої гордості - Буття 11:1-9. “…давайте - говорили вони - збудуємо собі місто й вежу, вершина якої сягала б небес, і створимо собі імя…” (11:4). Саме тут ми бачимо, як другий порок (ідолослужіння) народжується першим пороком (гордістю)… Букв. місто В. було побудоване по принципу ідола… В цьому ідолі виразились і уособились всі завітні людські мрії, не сумісні із волею Б.

Ідолослужіння возводить речі на місце Бога. Якщо гордість ставить свою особу на місце Бога, то ідолослужіння ставить речі на місце образу Божества. За всю історію спасіння для Б. народу Ізраїлю і Церкви є постійне тяготіння до ідолослужіння. Саме тому, Ізраїль і Церква попереджаються про велику небезпеку потрапити у пастку ід.

Бог застерігає Ізраїль через пророка Ісаю: “Бачу кінотників, що їдуть верхи попарно, і той у відповідь наголосив: Упав, упав Вавилон! Потрощені, лежать на землі його ідоли! О, Мій народе, молочений і битий як на току!…” (Іс. 21:9-10). Як 2+2 народ мав знати, що якщо буде ідолослужіння то буде і падіння т.щ. Бог не потерпить повстання проти Свого Авторитету.

Бог застерігає Церкву через Ап. Івана: “Дітоньки, остерігайтеся ідолів! Амінь” (1 Ів. 5:21). Вважається, що про найважливіше, про те, що потрібно не забувати, в листах говориться в самому кінці…

Ідолослужіння не сумісне із служінням Богу. Великий Вавилон мав велике падіння через своє ідолослужіння … Все, що займає місце Бога (забирає сили, засоби, фінанси, думки і прагнення) легко перетворюється на “ідола”, якщо не тримає на першому місці Бога…

ДУХОВНА НЕБЕЗПЕКА: Будь яка річ легко перетворюється на ідола … Механізм ідолослужіння до небезпечності простий. В ідолів можуть перетворюватися як речі так і цілі.

Речі можуть перетворюватися на ідолів. Це типове явище … Людина робить собі ідолів із того, що повинно служити людині - дерево, камінь, метал, картини, гроші, телефон, автомобіль, одяг, житло, робота…

Цілі можуть перетворюватися на ідолів, якщо не ставить перед собою цілей Господа Бога: (1) Читання Божого Слова без шукання Бога… (2) Звершення молитви без спілкування із Богом … (3) Поклоніння Богу так як подобається мені і як не подобається Богу… (4) Служіння Богу в якому ми служимо собі і не служимо Богу…

Третя приваблива пастка світу - БЕЗДУМНІСТЬ:

“…Вавилон, який напоїв усі народи лютим вином своєї розпусти” (8в).

Бездумність, коли л. не думають про Бога. Це перекликається із сказаним в кн. пр. Єремії 51:7-8 - “Золотою чашею в руках Господа був Вавилон, від якої впивалася вся земля. Від його вина пяніли народи, чому й божеволіли. Але зненацька Вавилон упав, перетворившись на руїни…”. Бог думає про Вавилон і навіть тримає його в Своїй руці як золоту чашу, а В. не впізнає Бога. Тому Господь використовує це місто для суду над народами, які не думають про Нього. Написано: “Сказав безумний у серці своєму - немає Бога!” (Пс. 14:1).

Бездумність, коли л. не мають місця для Бога. Дієслово “напоїв” має форму доконаного часу (Перфект). Вавилон напоїв всіх людей наскільки можна було напоїти, так, що більше ні для чого не залишилося місця, і і першу чергу для Бога. Це також робить наголос на ідеї повного спяніння, коли людина так набралась, що не може не лише бачити, чути, говорити, а й навіть стояти на ногах… Народи не можуть покаятися перед Богом т.щ. “покаяння” - це переміна думок…

Бездумність, коли л. отримують насолоду від бездумності. Вавилон напоїв світ не силоміць. Як вино подобається пяницям, так безумство подобається безумним… Ця бездумна насолода порівнюється із насолодою від “розпусти”. Гр.сл. озн. гр. πορνεία озн. “незаконні сексуальні стосунки”, “подружня невірність” і “блуд”. По Закону гріх розпусти карався смертною карою за подружню невірність або незаконні сексуальні стосунки. Безумство цього гріха полагала в т.щ. людина за одну хвилину тілесного задоволення робила злочин за який її тіло мали позбавити життя.

Бездумність, коли л. сильно незадоволені. Написано: “напоїв народи лютим вином”. Гр. тумос сл. “лютий” озн. “стан сильного незадоволення, гніву або нарікання”.

ЗАМИСЛИТИСЬ: Якби безбожний світ не був бездумним він би швидко вирахував велику вигоду від віри в Христа… Безумство світу є унікальним, тому що воно розповсюджується лише на відношення до своєї безсмертної душі.

Невіруючі люди дуже мудрі у вигодах для свого тіла, тому що вони знають, що 100 мільярдів доларів незрівнянно дорожче ніж 1-на копійка у нашій національній валюті (для цього не потрібно ставати академіком).

При цьому у вигодах для своєї душі безумна невіруюча людина готова відмовитись від 100 мільярдів на кожен день майбутньої вічності для того щоб не упустити 1-ну ламану копійку зі своїх рук, яку пропонує цей світ.

Хто за хвилину короткочасної неповної гріховної насолоди готовий відмовитися від повноти вічного Раю - “За одну хвилину гріховної насолоди готові всю вічність пити океан Божого гніву”.

ТЕЗИС: Орієнтуючись на Божий праведний вирок Вавилону проголошений через другого ангела ми зможемо побачити, що в основі безбожної системи цього світу знаходяться 3-ри привабливі пастки світу, які не сумісні із вірою в Христа і справжньою Христовою Церквою, яким необхідно протистояти, не давати місця і із яких потрібно виривати людей світу, щоб вони були Божими людьми.

ГОРДІСТЬ:

ІДОЛОСЛУЖІННЯ:

БЕЗДУМНІСТЬ:

ПРАКТИЧНО: Вихід із Вавилону - “Не Божого граду” - через покаяння перед Богом і навернення до Христа переводить до Єрусалиму небесного - “Граду Божого” - що вирішує цілий ряд великих проблем і нещасть про які йдеться у згадках міста “Вавилон” (16:19; 17:5; 18:2, 10, 21):

РОЗДІЛЕННЯ (16:19) - “І розпалося велике місто на три частини; розвалилися і міста народів. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву”.

ПОЗОР (17:5) - “На її чолі було написане імя, таємниця: Великий Вавилон - мати розпусниць і великих гидот”.

ОДЕРЖИМІСТЬ (18:2) - “І він вигукнув гучним голосом, проголошуючи: Упав, упав великий Вавилон, розпусниця! Вона стала житлом бісів, оселею всякого нечистого духа…”

КАТАСТРОФА (18:10) - “Вони стоятимуть вдалині, налякані її муками, і говоритимуть: Горе, горе! О, місто велике! О, Вавилоне - могутнє місто! За одну годину прийшов на тебе суд!”

МИТТЄВИЙ КРАХ (18:21) - “А один сильний ангел узяв великий, наче жорно, камінь і кинув у море, кажучи: Так стрімко буде вкинене велике місто, і не буде його більше”.

ВАЖЛИВО: Господь проголосив Свій вирок Вавилону - безбожній системі цього світу. Проголошуючи вирок Вавилону церкві і через церкву, Бог закликає вийти людей із “Града Безбожного” і увійти у “Град Божий”. 3-РИ ПРИВАБЛИВІ ПАСТКИ Вавилону - світу потрібно прибрати першими.

ПРИКЛАД: Першого дня навчального року до аудиторії студентів увійшов професор із великою склянною банкою в якій лежали три великих камені, які займали увесь простір до самої кришки… В певний момент, він запитав студентів чи вірять вони, що сюди можна покласти ще щось… Послідувало заперечення… Професор відкрив кришку, взяв посудину із галькою і засипав їх до самого верху… Гладенькі камінчики дзвінко торохтіли просипаючись між… Професор закупорив банку і закінчив урок…

На наступний день він продовжив… Чи можна в банку додати ще щось … Послідувало дружне заперечення … Професор однією рукою відкрив кришку, а другою засипав пісок із картонної коробки … дрібні піщинки, як у пісочному годиннику просипались до низу банки між великими і маленькими камінчиками, заповнивши всі прогалини і пустоти. Професор закрив банку і закінчив урок.

На наступний день професор передав банку по черзі всім студентам в класі, щоб вони уважно розглянули і запитав. Чи можна ще щось додати? Всі дружно відповіли, що от тепер - це практично неможливо… Професор відкрив кришку, взяв склянку води і неспішно влив її до банки… Булькаючи, вода, просочувалась до дна…

Тепер професор запитав: “Який урок можна вивести із побаченого?”… Клас не міг відповісти… Цей наглядний урок показує, що якщо ваше життя вщент заповнене різними дрібницями, то самі великі камені потрібно буде витягувати в першу чергу…”.