Church that Lives by Christ

“Церква яка живе Христом” (Об. 3:7-13)

Святкуючи 80-ти ліття церкви “Віфания” перенестись за допомогою машини часу Писання на кінець 1-го століття на свято п.ц. у місті Філадельфія. В цей знаковий день, наше спільне бажання (і господарів і гостей дому) відзначаючи ювілей п.ц. - відзначити колосальні заслуги Христа. Ми святкуємо, тому що Хрисос царює у Своїй церкві.

Кн. Апокаліпсис адресована в 1-му ст. церквам Малої Асії з метою відкрити Божественну Славу Христа на фоні минулого, теперішнього і майбутнього.

З’явившись Ап. Іоанну на о. Патмос в День, коли той був у Дусі Святому, Божий Син отримавши обявлення від Небесного Отця, передає його до 7-ми конкретних помісних церков. Від початку 2-го розд. і до 3:7, Христос звертається до:

Нелюблячої Ц. - Ефес. Її любов постійно зменшувалася, хоча професіоналізм в служінні стрімко зростав.

Відторгнутої Ц. - Смирна. Через свою відданість Христу, п.ц. була відторгнута світом.

Компромісної Ц. - Пергам. П.ц. яка постійно експерементувала і бажала віднайти “формулу” служіння - і вашим і нашим.

Обікраденої Ц. - Фіатири. Намагаючись здобути визнання світу і йдучи на компроміс із гріхом обікрала сама себе.

Мертвої Ц. - Сардіс. П. ц. яка була жива для світу і всього чого завгодно, але мертва для Христа. Ми б хотіли назвати її хоч трохи живою, але Сам Христос називає її мертвою п.ц.

Щоб не потопити всіх читачів кн. у пучині смутку, Господь поспішає звернутися до 6-ої п.ц. у місті Філадельфія - “ЦЕРКВИ ЯКА ЖИВЕ ХРИСТОМ”. Саме ця п.ц. у всьому Писанні є “еталоном” який втілює передвічний задум і ідеал Христа - Матвія 16:18 “… на цій скелі Я збудую Свою Церкву і брами аду не переможуть її”.************************************************************

ІЛЮСТРАЦІЯ: У Франції, у передмісті Парижа, у “Міжнародному бюро мір і ваг”, зберігається справжній — еталон однієї секунди… Не всі знають, що тоді коли 1-на хв. складається із 50 секунд. 1-на секунда складається 1000 мілесекунд. У свю чергу 1-на мілісекунда - із 1-ного мільйону мікросекунд… І здавалося б що те та величина, де можна визначати і так і сяк, але саме від необхідної конфігурації залежить точність секунди, а від точності секунди точність всього на Землі, що хоч якось повязане із часом… Польоти літаків, синхронізація супутників, функціонування електроніки, робота атомних електростанцій… На нашій планеті нараховується близько 8 мільярдів пристроїв, робота від яких залежить саме від точності однієї секунди. Якщо пристрої, не будуть узгоджуватись із еталоном часу то, у кращому випадку - це призведе до значних незручностей, а у гіршому до серйозних катастоф.

ПАРАЛЕЛЬ: У прочитаному тексті ми знаходимо Філадельфійську п.ц. яка у всьонму НЗ - це Еталон Госпднього задуму Церкви — зразок, на який повинна рівнятися кожна громада, яка хоче бути вірною Христу. Шоста по рахунку, Філадельфійска п.ц., є першою по значенню для орієнтації у всі віки Церкви Христа на Землі.

ВАЖЛИВО: Секрет успіху Філадельфійської п.ц. полягав в першу чергу не в тому, що вона робила для Христа у світі, а в тому, що Христос робив через неї. Вона - саме що не нає високонцентроване уособленні і демнстрація того, що ми можемо назвати “справжньою церквою”. Уважно придивившись до прочитаного тексту Писання, до слів Христа про Ц., можна чітко помітити, що це церква в якій служить Христос - ВАЖЛИВО: Це церква де з точністю до мікросекунди домінує Господство Христа у спасінні, служінні, провидінні і поклонінні.

ТЕЗИС: Послання до Філадельфійської церкви зосереджує увагу на повній залежності Церкви від Христа через 3-ри незамінні служіння Христа для помісної церкви, які вдихають в неї життя і надихають жити Христом і служити для Христа.

Слуіжіння є “незамінними” в тому сенсі, що це може зробити лише Христос і ніхто замість Нього.

На чому тримається служіння п.ц. яка живе Христом? Мова в першу чергу не йде про те, що робить церква, а те, що робить Христос в церкві.

Христос ВИБИРАЄ на спасіння: (3:7)

Господь зосереджує увагу церкви на минулому…

[ГОСПОДСТВО Христа у вибранні. Христос ВИРІШУЄ, хто має увійти до Його Небесного Царства]. І тих кого Він вирішив увести до НЦ, він навертає, спасає і збирає у помісній церкві.

“Так каже Святий, Істинний, Який має ключ Давида, Котрий відчиняє, - і ніхто не зачинить, і зачинає - і ніхто не відчинить” (7). Із Писання нам відомо, що Давид мав меч, але те, щоб він мав “ключ”, здається складно знайти.

Пояснення 7-го вірша прокладає біблійну стежку до кн. пр. Ісаї 22:22. Тут, 22-й розділ починається із пророцтва про “Долину видіння”. На місце негідного єрусалимського управителя Шевни Бог ставить вірного правителя Еліякима (22:15-25). Еліяким прийняв відповідальність від Бога, одноосібно вирішувати про те, хто може входити до Єрусалиму а хто ні. Про нього сказано: “І покладу йому на плече ключ від Давидового Дому. Що він відкриє, того ніхто не закриє, і що він закриє - не відкриє ніхто” (Іс. 22:22). Бог по суверенному рішенню Єліякиму право вирішувати, хто може увійти і хто не може увійти до міста. Тому, всі хто були допущені і не були допущені увійти в Єрусалим розуміли, що так вирішив Еліяким.

Застосовуючи приклад Еліякіма до Себе, Христос зазначає Ф.Ц. про Свою спасительну роль у вибранні на спасіння. “Ключ Давида” - це символічний знак права на вибрання… Він називає Себе “Святий, Істинний” (7а), що не дає і малійшого шансу сумніватися у правильності і точності Його спасительного рішення.

Історія кожної п.ц., як і історія кожного окремого члена п.ц. починається із спасіння. А спасіння починається із Господнього рішення. На сторінках Писання це рішення називається “доктриною про Б. вибрання”.

Церква має чітко розуміти, що кожен спасенний член церкви - це не результат випадковості, це не залітні птиці, це не впіймані у ятер євангелізації, це не добровольці, що прийняли рішення прийти і залишитися. Це ті, кого особисто і поіменно вибрав на спасіння Сам Христос.

ПРАКТИЧНО: Розуміння доктрини Божого вибрання - це не царина теорії. Це глибина практики. Поглиблення і переосмислення доктрини вибрання обовязково вплине на ключові аспекти внутрішньої і зовнішньої місії п.ц.:

Євангелізація - Проповідуючи Євангеліє всім, ми повинні бути уважними до тих, хто прислухається і цікавиться суттю Євангелія… Навіть якщо всі віруючі всіх часів і народів зберуться в одному місці і приймуть рішення про спасіння одного грішника, і потім направлять на нього всі свої сили і молитви, вони силою своєї волі і зусиль не зможуть нічого зробити, якщо немає Б. вибрання. А якщо є, то навіть один посвячений християнин скаже Євангеліє і побачить дію Духа Святого.

Місія - Організовуючи нову п.ц. по мініму орієнтуватися на те, що вибираємо ми і по максимуму на тих, кого вибирає Христос.

Душеопікунство - Допустивши серйозні промахи в Євангелізації і Місії п.ц. сама себе приводить у штопор - вибираючи і спасаючи тих людей, яких не вибрав і не спас Христос пастори наповняють свої лавки НЕСПАСЕННИМИ, яких вони все життя переконують у спасінні…; НЕНАРОДЖЕНИМИ, на яких вони намагаються надягати памперси і годувати дитячими сумішами…; НЕЖИВИМИ, кого вони прагнуть реанімувати, зацікавити, тягти, поставити на ноги…

Поклоніння - Прийняття істини про Христове вибрання на спасіння приводить у восторг поклоніння… От навіть і сьогодні, конспекти доповідей написані до фарватора 1945 року. Допишіть у ваш конспект дату до початку часів, коли Христос прийняв рішення про спасіння кожного члена п.ц. із якої Він сформував ось таку Віфанію.

Христос ВІДКРИВАЄ двері служіння: (3:7)

Господь зосереджує увагу церкви на теперішньому…

[ГОСПОДСТВО Христа у служінні п.ц.; Христос ПРИЙМАЄ активну участь у служінні Ц.]. Із ним повязане не лише спасіння членів церкви, але і служіння.

Неозброєним оком помітно, що для опису залежності церкви в служінні, як і у спасінні, використовується риторика “відкривання”.

Темі земного служіння Церкви у нашому тексті Христос відводить найбільше місця, а саме із 8-го по 11-й вірш. У співвідношенні: 4-ри із 7-ми віршів. Ключове твердження із емфатичним висловом: “Ось Я перед тобою відчинив двері…” (8), говорить про надані Ц. можливості для служіння на своєму місці. Для т.щ. використовувати надані можливості, церква повинна прийняти до уваги ряд теологічних фактів, які в ході служіння Ц. відкривають Христові Божественні атрибути.

Перший факт - Всезнання Христа - “Я знаю твої діла” (8а). Це означає повністю всі “діла”. Число мн. вказує на повний контроль всього, малого і великого, що робиться в церкві. Лише всезнаючий може знати все і тримати все під контролем.

Другий факт - Всемогутність Христа - “я відчинив двері” (8б). Це зазначає, що без цієї дії, двері були закриті. Прймаючи до уваги контекст інших 6-ти церков, можна сказати, що мова йде про унікальні можливості для служіння. Через вірність ц. Слову Христа, могутність Христа проявляється всупереч: (1) силі противників, які “не можуть зачинити”, і, (2) слабкості служителів, які мають “малу силу”. Лише Всемогутній може являти свою силу там, де інші мають слабкість.

Третій факт - Премудрість Христа - Стратегія служіння Господнього п.ц. проявляється в тому, що Він як мудрий полководець перемагає ворогів церкви силою своєї любові: “…зроблю так, що вони прийдуть, поклоняться тобі до ніг і пізнають, що Я тебе полюбив” (9). Лише Премудрий може із ворогів зробити друзів і прихильників без необхідності застосування методів ворогів.

Четвертий факт - Праведність Христа - ПРАВЕДНО ВИЗВОЛЯЄ Ц. ВІД ПРАВЕДНОГО часу судів Великої Скорботи: Спасаючи членів Ц. від праведного гніву, Господь також обіцяє спасти від часу Великої Скорботи яка буде праведним судом Божим для мешканців землі: “Оскільки ти зберіг слово Мого терпіння, то Я і тебе збережу від години випробування, що має прийти на Всесвіт, аби випробувати мешканців землі” (10). Збереження “слова терпіння Мого” говорить не про заслугу ділами, а про вірність Євангелії. При цьому, Г. ПРАВЕДНО ВИМАГАЄ ПРАВЕДНОСТІ ЦЕРКВИ: “Я незабаром приходжу. Тримайся ж того, що маєш, щоб ніхто не забрав твого вінця” (11).

ІСТИНА: Церква не може обійтися без суверенної активності Господа не лише у питанні спасіння, але так само у питанні служіння. При тому, Той хто проявляє першочергову активність в Ц. закликає її бути активною в у прийнятій на себе відповідальності: “Тримайся ж того, що маєш” (11).

ВАЖЛИВО: Саме тут пролягає дуже тонка грань взаємодії суверенності Христа у служінні із нашою відповідальністю. Наша відповідальність - не нехтувати відкритими дверями відкритих Христом можливостей для служіння.

ПРИКЛАД: відома цитата з щоденника Роберта Мюррея Мак-Чейна, шотландського пастора й проповідника (1813–1843), яка відображає його глибокий жаль через втрачені можливості служіння Христу: “Моє серце сумує, коли я згадую, скільки нагод було втрачено… О, якби я міг повернути ті дні! Але вони пішли — у вічність. Я можу лише покаятись і благати про благодать для майбутнього.”

ПРАКТИЧНО: Двері відкритих Г. можливостей для помісної церкви тісно повязані із вірностю Слову.

Можна пробивати вікна в Європу і Америку, в тих місцях, де Госпдь де немає волі Божої ні для виходу ні для входу.

Можна виламувати міцно зачинені двері, там де Бог дочасно або вічно закрив будь які шляхи при цьому відчайдушно заявляючи, що така Г. воля - свята, угодна і досконала.

Можна ігнорувати вже відкриті двері, не помічати, зволікати, або припускати, що для того, щоб у них увійти, пастор має отримати пару дипломів, а церква має провести пару десятків конференцій.

Потрібно побачити і увійти у єдино-вірні двері служіння, по прокладеному Христом шляху служіння Слова.

ПРИКЛАД: Шість років тому, 2019 р., святкуючи 50-ліття пасторського служіння Джона Мак-Артура в Церкві Грейс Комюніті, пастори видали невеличку книжечку, яка на мяких сторінках вмістила багатолітній колосальний досвід служіння Слова: Книга має 9-ть розділів, які передають 9-ть переконань успішного служіння церкви.

Ми переконались у верховенстві Нового Завіту.

Ми переконались, що Служіння - це Божа милість.

Ми переконались у необхідності чистого серця.

Ми переконались, що необхідно вірно проповідувати Слово.

Ми переконались, що результати залежать від Бога.

Ми переконались у своїй власній незначимості.

Ми переконались у користі від страждань.

Ми переконались у необхідності бути сміливими.

Ми переконались, що майбутня Слава незрівнянно більша за будь що, що може запропонувати цей світ. Це 9-те переконання перекликається із отаннім 3-тім незаміннім члужінням Христ

Христос ВІДКРИВАЄ двері служіння: (3:7)

Господь зосереджує увагу церкви на майбутньому…

[ГОСПОДСТВО Христа у служінні п.ц.; Христос ПРИЙМАЄ активну участь у служінні Ц.]. Із ним повязане не лише спасіння членів церкви, але і служіння.