The Power of Christ’s Name

“Сила Імені Христа” Об. 19:11-16

ЗГІДНО ЗІ СТАТИСТИКОЮ: Яка була проведена не так давно однією нідерландською дослідницькою компанією “Нейм сенсус”, на даний час у світі нараховується більше півтора мільйона різних людських імен. Із них — 806 637 чоловічих імен, і 701 053 жіночих імен. Найбільше у світі Марій — більше 61 мільйона осіб. ***Якщо говорити про Україну, то в тут існує бл. 3 800 різних імен. Із них приблизно 2 мільйони Микол, і понад 2 мільйони Марій. — Порада: Якщо ви зустрічаєте незнайомця або незнайомку, і не знаєте як їх звати, найперша опція — постаратися вгадати їхні імена… Це ситуація, коли різні особи називаються одним і тим самим ім’ям.

Сьогодні ми поговоримо про одну Особистість (з великої літери), яка називается у Писанні різними іменами. Велика кількість імен Христа продиктована Його безмежною Божественною славою. ІНФОРМАЦІЯ: Згідно із одним християнським довідковим виданням, яке вийшло ще 1806 році, на сторінках Писання (від Буття до Об’явлення) 196 різних імен і титулів відносяться до особистості Божого Сина.

В прочитаному тексті перед нами сповіщається декілька імен Христа, які проголошуються під час Його Другого приходу на землю. Дух Святий особливим чином зауважив на 4-х різних іменах Христа, не випадково і не просто так.

ПЕРЕД НАМИ ПИТАННЯ від пошуку відповіді на яке залежить побудова сьогоднішньої проповіді: Що саме ця “іменна” деталь сповіщає Церкві? ВІДПОВІДЬ: Щоб показати церкві силу Імені Христа — Імена називають Ким є особистість Христа для Церкви?

ФАКТИЧНО: Сила Імені Христа демонструється в тому, що імена Христа неначе прокладають шлях для Церкви із небес на землю. ЯКЩО СИЛА 4-х ІМЕН ХРИСТА має значення для Церкви при приході із небес, то наскільки потужніше значення імена Христа мають для того щоб ходити по землі, й для того, щоб із землі перейти на небо. Хоча практичне проголошення відбудеться у майбутньому, але черпати силу імені Христа церква може і повинна вже сьогодні.

ТЕЗИС: Дивлячись на силу Приходу Христа ми помічаємо Силу Імені Христа, що проголошується в 4-ох унікальних іменах, які для кожного віруючого прокладають шлях віри на землі так само, як небесним святим вони прокладають шлях із небес на землю, під час Другого Приходу.

Перше унікальне ім’я: “Вірний та Правдивий” означає, що ВІН НАДІЙНИЙ (19:11)

“І я побачив відкрите небо. І ось білий кінь, і Той, Хто сидить на ньому, Який зветься Вірний і Правдивий” (11).

Цим першим імям Христа називають всі, хто перебувають на небесах і ті хто слідує за Ним із небес тому й сказано, що Він “зветься” = Його так називають інші.

Ті хто перебувають на небесах, рівно як і ті хто гряде за Ним із небес повністю переконалися в НАДІЙНОСТІ ХРИСТА, а тому вони не перестають називати Його “Вірний і Правдивий”. Саме тому вони і слідують за Ним. Надійність Христа настільки надійна, що вимагала того, щоб її підтвердити двома якісними словами.

“Вірний” (гр. пістос) озн. що Він достойний того, щоб на Нього покладалися вірою тому, що Він вірний всім тим, хто Йому довіряє себе.

“Правдивий” (гр. алесінос - від сл. алесея= “істина”) озн. що Він є справжнім, тобто насправді є тим, Ким Він себе являє для Віруючих в Нього.

Таким чином, “вірність” та “правдивість” обєднуючись в одному імені формують собою могутньо міцний “моноліт” для віри віруючих.

ПРАКТИЧНО: Віра в НАДІЙНІСТЬ ХРИСТА необхідна завжди, скрізь і всім віруючим, але особливим чином Його перше імя буде незамінно-цінним в момент переходу із цього світу.

Не у всіх здійсняться їхні мрії. Якщо і здійсняться, то не всі і не увсіх.

Не всі досягнуть поставлених цілей.

Не все одружаться чи вийдуть заміж. Не всі стануть батьками.

Не всі стануть більш заможніми і багатими, як того бажають.

Не всі встигнуть «Викопати криницю, посадити дерево, збудувати дім, виростити сина».

Але, те, що невідмінно станеться рано чи пізно абсолютно із всіми — це перехід із землі у вічність. Обовязково доведеться залишати наше фізичне тіло.

Друге унікальне ім’я: “Ім’я якого ніхто не знає” означає, що ВІН НЕЗАЛЕЖНИЙ (19:12)

“Він має написане Ім’я, якого ніхто не знає, тільки Він Сам” (12).

Це друге імя Христа написане на Його царських “вінцях” = “коронах” (діадемах). Те, що воно “написане” означає те, що воно реально є і написане багато разів. Скільки вінців стільки і разів під ряд написане одне і те ж саме імя Христа. Але унікальність цього імені полягає в тому, що його ніхто не знає із творінь.

Значення цього імені для тих хто слідує за Ним неможливо зрозуміти не розуміючи історико-культурних особливостей того часу. ПОЯСНЕННЯ: полягає в тому, що “знати імя” особистості на близькому сході означало — мати повноваження управляти цією особою. Тому, що коли менший звертається до більшого — він звертався до більшого по його владному титулу: “цар, князь, владика, імператор”. А коли більший звертався до меншого — він звертався по його імені. І це означало, що йому можна диктувати свою волю.

ПРИКЛАД: Яскравим біблійним прикладом цього є випадок нічної зустрічі патріарха Якова із Господом в Буття 32:25-31. Послухайте, що просить у Господа Яків: “Тоді Яків попросив: Назви, будь ласка, Своє Імя. У відповідь Той сказав: Чого ти питаєш про Моє імя? І з цими словами поблагословив Його там” (32:30). Яків знав як звати Господа, але питаючи про Його імя — тим самим конкретно запитав: “Чи можу я поуправляти тобою?”.

ПРАКТИЧНО: Віра в НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ХРИСТА утверджує нас у нашій залежності від Нього в усьому. Від віри до молитви. Загляньте у глибочінь ваших очікувань від Господа і ви побачите, що таємними формулюваннями на стінках наших сердець написано послання Господу: “Чи можу я поуправляти Тобою?”. І Господь проводить нас через бурхливі ріки цього життя, щоб тонким служінням Духа Святого змусити нас переписати наше “капризне” очікування від Господа на славне прохання Христа: “Отче, нехай буде воля Твоя, а не Моя!”.

ПРИКЛАД: Пригадую одне із останніх інтервю, яке брав пастор Остін Данкен у пастора Мак-Артура. Це було якраз після того, як церква пройшла сильні випробування під час епідемії КОВІД-19. Він запитав: “Мак, будь ласка скажи, які періоди твого служіння ти бачив найбільш благословенними протягом більше 50-ти років?”. Відповідь Мак-Артура: “Найбільш благословенні періоди мого життя і служіння я спостерігав тоді, коли я бачив, що від мене абсолютно нічого не залежить. Все залежить від Господа”.

Третє унікальне ім’я: “Боже Слово” означає, що ВІН ВІДКРИТИЙ (19:13)

“І Він зодягнений в одяг, окроплений кров’ю, а Його Імя — Боже Слово” (13).

Коли ми говоримо про Христа як про Слово Боже — ми торкаємось теми Божого відкриття для людини. Бог не відкритий щоб відкриватися нам у статуях, скульптурах, картинах, образах і всьому іншому. Єдиний спосіб, якій достойно підходить для відкриття Божої особистості особистостям людей — це відкриття через Слово.

Найбільш вичерпну демонстрацією щодо цього імені Христа ми знаходимо в Івана 1. Тут сказано: “На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог” (1:1); “І Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його, — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини” (1:14); “Бога ніхто ніколи не бачив, та Єдинородний Бог, який у лоні Отця, — Він явив Його” (1:18) .

ТЕОЛОГІЧНИЙ ПОГЛЯД: Асоціація (порівняння) Христа із Словом, а Слова із Христом прямо вказує на джерело пізнання Особи Христа — це Слово Боже. Христос (Боже Слово Втілене) нерозривно повязаний із Писанням (Божим Словом написаним).

Боже Слово Втілене приводить віруючих до Божого Слова написаного, як до джерела пізнання.

Боже Слово написане приводить віруючих до Божого Слова Втіленого, як до джерела відкриття Отця.

ПРАКТИЧНО: Церква покликана чітко розуміти на практиці той факт, що Христос відкритий до пізнання. Але чому ми із сумом констатуємо факт того, що для більшості християн Христос сьогодні закритий? Відповідь проста але жахлива: “Тому, що перед ними закрите Слово Боже!”.

ПАРАДОКСАЛЬНО: Але є те, що Бог закрив від нас про Христа, але ми по нашій природі вільно чи невільно намагаємося те відкривати.

ПРИКРО: Є те, що Бог відкрив для нас про Христа, і сховав це як подарунок до Своєї Святої Книги, але ми капризно не настроєні відкривати для себе Христа, починаючи із відкриття обкладинки нашої Біблії.

(Кол. 2:2-3) “Хай утішаться їхні серця, зєднавшись у любові для всього багатства повноти розуміння і для пізнання таємниці Бога Христа, в Якому заховані всі скарби премудрості та пізнання”. Отже, скарби заховані у Христі, а Христос захований у Слові Божому, Сам будучи Божим Словом. Скарби не лежать на поверхні — вони сховані — підготовані для пошуку. Щоб шукати і знайти. Є скарби, які заховані так, щоб їх ніколи не знайшли, а ці скарби заховані так, щоб їх знаходили ті, що шукають Христа.

Четверте унікальне ім’я: “Цар над царями і Господь над господарями” означає, що ВІН ВСЕВЛАДНИЙ (19:16)

“І Він має на одязі й на Своєму стегні написане Імя: Цар над царями і Господь над володарями” (16).

Останнє унікальне імя Христа славно проголошує Його Божественну владу повністю над всим.

Його ВСЕВЛАДНІСТЬ ДІЙСНА — написано, що Він “має … Імя”. Дієслово “має” в теперішньому часі — озн. що це відовідає теперішній дійсності. Тоді як влада великих володарів землі вже в небутті історичного минулого, а влада теперішніх володарів землі ще не прийшла і ніколи не прийде — влада Христа повна стосовно часу, й дійсна безпосередньо зараз.

Його ВСЕВЛАДНІСТЬ МИРНА — Його імя написане на місці меча — це відповідає словам “на одязі і на стегні” — в тому місці де воїни носять меч. В той час як світові правителі захоплюють і утримують владу зброєю, Він Володарює не через військову силу, а через онтологічну реальність Свого Володарювання.

Його ВСЕВЛАДНІСТЬ НЕВІДМІННА — Його імя вже записане, ця дія довершена і не піддається сумніву, що відповідає значенню дієприкметника у часі Перфект: “написане”. Його повновладність вже звершилась в повній мірі як повновладність.

Його ВСЕВЛАДНІСТЬ ВСЕВЛАДНА — це яскраво підтверджується тим, що Христос є “Цар над царями і Господь над володарями” — це статус владики над всіми владиками.

ПРАКТИЧНО: Віра у ВСЕВЛАДНІСТЬ ХРИСТА просвітлює, витверезвлює і остепеняє віруючих. Якщо ми залежні від всього, а Він повний Володар повністю над всим, тоді нам повністю вигідно буди в гармнонійних стосунках із Ним. Останнє слово (рішення) лише за Ним. Як тоді у 1-му столітті, так і тепер у 21-му столітті:

Війни не настають і не припиняються без Його дозволу і волі. Як би не воювали противники і як би не мирилися миротворці — без Його розпорядження і рішення все залишиться так як є.

Хвороби не зявляються і не зникають без Його дозволу і волі. Ні одна бацила не буде успішною і ні одна пігулка не буде лікувальною, якщо Він не розпорядиться.

Володарі світу не займають і не втримують свій трон ні на одну годину більше ніж їм дозволить Господь. Володар країни може бути благословінням, або прокляттям для свого народу, але це не приходить і не відходить без волі Благословенного Господа.

Смерть та життя не будуть мати прогресу без Його дозволу. Як написано: “Я —Перший і Останній, і Живий. І був Я мертвий, і ось Я живий навіки-віків. Я маю ключі від смерті й від аду” (Об. 1:17-18).