The Temporary is not Forever

“Тимчасове не вічне” (Об. 21:22—22:5)

Живучи у світлі грядущого Дня Господнього і початку безкінечної вічності з Богом Церква на землі покликана розрізняти все навколо себе на тимчасове і вічне. При переоцінці цінностей — жити на землі як на небесах.

Ми з вами прочитали сьогодні із кінця 21-го розділу і початку 22-го. Розподіл на розділи і вірші не був задуманий авторами біблійних книг, а був доданий через сотні рр. для зручності орієнтації і Біблії і в кожній із книг.

Уважно придивившись до структури тексту ми помічаємо почергову гру різних тем. Пять разів згадується про речі, яких не буде у Вічності, при цьому, після кожної констатації “відсутності”, кожного разу констатується присутність Бога Отця і Агнця.

Не буде ХРАМУ — 22в.

Не буде СВІТИЛ — 23-26 вв.

Не буде НЕЧИСТОТИ — 27-22:2

Не буде ПРОКЛЯТТЯ — 22:3-4

Не буде НОЧІ — 22:5

Фактично, названі речі ми можемо розділити на 3-ри різні системи:

Релігійна система:

Сонячна система:

Гріховна система:

В цій проповіді, у відведений час, ми поговоримо про тимчасові речі, які будуть повністю усунуті Богом при переході у безкінечну вічність, які Він витіснить і замінить Сам Собою. ФАКТ: В теперішній тимчасовий час нашого перебування на землі ці три системи тяготіють до того, щоб притягувати увагу людей до себе від Бога, а якщо вдасться, то і замінити собою Бога. ВАЖЛИВО: Коли настане Безкінечна вічність Бог витіснить і замінить Собою тимчасові речі і буде Всим у Всьому для Свого спасенного народу.

ТЕЗИС: Церква покликана усвідомлювати те, що при настанні безкінечної Вічності, Бог витіснить і замінить Собою у 3-ри тимчасові земні системи, які тут на землі тяготіють до того, щоб притягувати увагу людей до себе і відтягувати увагу людей від Бога. Фактично — це констатація повної перемоги Бога над гріхом і всяким злом.

Це має теологічне значення для Церкви: В світлі цього, перед настанням Вічності, Церква покликана робити переосмислення своїх справжніх цінностей, щоб тимчасові речі не ставали вічними, а вічні не сприймалися тимчасовими.

Це має євангелізаційне значення для Церкви: Адже в названих трьох сферах Церква на землі має вбачати три найбільші перешкоди, які стають на шляху проповіді Євангелія для світу, і на шляху людей до Бога.

РЕЛІГІЙНА СИСТЕМА: (21:22)

“А храму я не бачив у ньому, бо Господь Бог, Вседержитель і Агнець — то його храм” (22).

Що таке храм? В релігійному розумінні, храм — це будівля, яка слугувала місцем зустрічі зі Богом. Говорячи сл. “храм” у однині, Ап. Іоанн очевидно мав на увазі будівлю на зразок Єрусалимського храму. Слово “храм” вміщало в себе цілий комплекс релігійних інструментів описаних на сторінках СЗ: Стіни і двері, двори і загородження, жертовник і вогонь, алтар і благовоння, кадильниці і лопатки, свята і церемонії, музичні інструменти і співаки, і немала кількість всіх інших інструментів. З одного боку ЗБЛИЖУВАВ людей із Богом, але одночасно своїм устроєм будівля храму ВІДДАЛЯЛА — показувала перешкоди на шляху до Бога.

У вічності не буде релігійної системи. Релігійна система направлена на те, щоб зближати людей із Богом. Але в кінцевому рахунку, намагаючись зблизити релігійна система притягує увагу сама до себе і відволікає увагу від Бога. Тому у вічності не буде ніяких будівель, стін і дахів, інструментів і ніяких релігійних моментів, які будуть використовуватися для стосунків із Богом т.щ. у цьому не буде ніякої потреби.

ПРИКЛАД: Найбільш яскравим прикладом дії релігійої системи є життєдіяльність книжників і фарисеїв в часи НЗ. Релігійні люди від підошви до тімені настільки загрузли в своїй релігійності, що коли Сам втілений Бог прийшов до них, вони відкинули, схопили, засудили і розпяли Його, як великого злочинця.

ДОДАТКОВИЙ ПРИКЛАД: Під час навернення фарисея Савла на дорозі в Дамаск, Христос владно зупинивши його, сказав йому точний і відвертий діагноз його релігійності: Дії 9:4-5 “Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? А він запитав: Хто Ти, Господи? Він же відповів: Я Ісус, Якого ти переслідуєш. Важко тобі йти проти рожна! (важко тобі бити ного колючку)”. Цією колючкою під ногою Савла була його релігійність.

ПРАКТИЧНО: Якщо у вічності не буде храму, а буде лише Бог — це означає для нас, що вже сьогодні живучи на землі як на небі, ніякі релігійні інструменти, які ми використовуємо для служіння Богу в ні в якому разі не повинні займати місце Бога. Коли ми молимось заради молитви. Проповідуємо або слухаємо проповіді заради проповіді. Ходимо на зібрання заради зібрання. Співаємо заради пісень. Спілкуємося заради спілкування. Приймаємо Заповідь Вечері заради хліба і вина, а не заради Христа… Якщо ми це робимо без надання центрального місця Богу Отцю і Ісусу Христу при сприянні Духа Святого — ми займаємось ні чим іншим, як чистої води релігією, яка притягує увагу до себе і відтягує увагу від Бога.

СОНЯЧНА СИСТЕМА: (21:23-26, 22:5)

“І місто не потребує ні сонця, ні місяця, щоб у ньому світили, тому що Божа слава освітила його, і світильником для нього є Агнець. І народи ходитимуть у його світлі, й царі землі принесуть свою славу до нього. І його брами не зачинятимуться вдень, а ночі там не буде. І принесуть до нього славу та честь народів” (21:23-26) … “І ночі вже більше не буде, і не потребуватимуть світла світильника та світла сонця, бо Господь Бог їх освічує, і вони будуть царювати навіки віків” (22:5).

Нам зайве доказувати те, що сонце і місяць навколо планети земля утворюють складний механізм від якого залежить наше біологічне життя. Сонце і місяць — це небесні тіла, які сотворив Бог на початку і за які ми повинні бути безмірно вдячними Господу.

Про відсутність у Вічності сонячної системи сказано двічі (з кульмінаційним повторенням), що вказує на важливість цього факту. Чим же факт присутності сонячної системи перешкоджає віруючим служити Господу так, що у вічності Бог витіснить земні світила Самим Собою?

По-перше, починати потрібно із того, що за всю історію людства, сонце і місяць найчастіше перетворювались на обєкти поклоніння серед людей, які не знають Істинного Бога, або шукають обєкт божества. Це пояснюється тим, що саме ці два світила впадають у поле зору величного сприйняття.

По-друге, сонце і місяць виступають природними перешкодами в житті. Надаючи денне і нічне світло, у них постійно є “побочні ефекти”.

СОНЦЕ: Там де світить сонце слабо — там холод і морок, полярна ніч. Там де сонце світить активно і сильно — сонячне проміння ультрафіолетовими променями може спричинити сонячні опіки, передчасне старіння шкіри, розвиток раку (меланома та інші види), ушкодження очей (катаракта, фотокератит, ураження сітківки), пригнічення імунної системи, а також теплові удари, зневоднення й перевантаження серцево-судинної системи; особливо чутливими є діти, люди зі світлою шкірою та ті, хто тривалий час перебуває на сонці.

МІСЯЦЬ: Місяць не випромінює нічого шкідливого, адже лише відбиває сонячне світло, проте його вплив може мати непрямі наслідки: яскравість повного місяця іноді порушує сон, викликаючи втому й дратівливість, а гравітаційна дія формує припливи та відпливи, що може впливати на природні процеси й людську діяльність біля узбереж; також існують культурні міфи про його «небезпечність», через що деякі люди підсвідомо відчувають тривогу чи зміни настрою.

По-третє, сонце і місяць напряму повязані із відліком часу життя. Біологічний годинник і система земного часу побудовані на місячному циклі, який обертається разом із семлею навколо сонця. Таким чином — сонце і місяць свідчать людям не про їхню вічність, а про їхню тимчасовість. Ваші роки і дні порахоувані і вони постійно зменшуються. Ось чому ні сонце ні місяць не пригодні для Вічності.

ПРАКТИЧНО: Факт відсутності сонця і місяця у Вічності має непокоїти людей, які читають Писання. Адже в Пс. 148:3 і сонце і місцяць закликаються до прославлення Господа: “Величайте Його, сонце й місяцю, — хваліте Його, всі сяючі зірки!”. Якщо Бог не допускає у вічність такі значні обєкти, які в часи СЗ закликаються до небесного поклоніння, чи не повинно це хвилювати нас, коли ми думаємо про нашу вічну участь. Сонцю і місяцю не допомолгло т.щ. вони

(1) Сотворені в числі перших.

(2) Виконують найважливіше соціальне служіння в світі. Вони роблять це постійно, безперебійно, без вікендів і вихідних, без зарплати і без лікарняних.

(3)Абсолютно точні і безвідмовні у своєму служіння. Якби було б інакше, ми б це вже давно відчули.

(4) Повністю безгрішні. При тому, що вони потрібні Господу на землі як інструменти, у вічності вони абсолютно непотрібні.

ГРІХОВНА СИСТЕМА: (21:27—22:4)

“І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний в книзі життя Агнця. І показав мені чисту ріку живої води, прозорої, мов кришталь, що виходила від престолу Бога і Агнця. Серед його вулиць — і з одного, і з другого боку ріки — дерево життя, що приносить дванадцять плодів, щомісяця приносить свій плід. А листя дерева — для оздоровлення народів. І жодного прокляття більше не буде. А буде в ньому престол Бога і Агнця, і Його раби будуть служити йому; і побачать Його обличчя, а Його Імя на їхніх чолах” (27—22:4).

Відсутність гріховної системи буде найбільш значною подією вічності. Саме у вічності спасенні цілком і повністю переосмислять зло гріха тоді коли вони будуть позбавлені будь якого гріховного впливу і залежності. Саме тут у нас є небесно-теологічна можливість побачити гріховність гріха святим поглядом із Вічності. ПОРІВНЯННЯ: Як ми більш відкриті говорити про злочинність злочинця коли його виведуть із нашої присутності, так і святі у вічності говорять відкрито про гріх тоді, коли він буде забраний від них у повному сенсі цього слова. Три наслідки гріха і гріховності.

Гріх позбавляє доступу в Божу присутність: “І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду” (27). Власне, гріх асоціюється із нечистотою. Святий Бог не потерпить гріх у Своїй присутності і у присутності Своїх людей. Тому, Бог гарантує, що у вічності не буде ніякого нечестя і гріха.

Гріх занечищує вчинки і змушує обманювати: Як тілесно так і словесно: “ані той хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний в книзі життя Агнця” (27). Обман гріха значною мірою обманює самого грішника. Творячи гріх(и) ми обманюємося тим, що це не страшно, або не так страшно, як ще може здаватися на перший погляд. ПОРІВНЯННЯ: Гріх схожий по дії на филистимлян, які спочатку приспали, постригли і осліпили Самсона, а потім водили його на каторжні роботи, висміюючи перед усіма іншими.

Гріх приносить прокляття: Тому про вічність сказано: “І жодного прокляття більше не буде” (22:3). Прокляття — це своєрідна заразна духовна епідемія. Заражає і отруює всі сфери життя. Робить нечистими вчинки і будь які плоди життя. Приносить духовну загрозу для життя ближніх і дальніх людей. ПРИКЛАД: Коли у квітні 1986 року вибухнула Чорнобильська АЕС, велика кількість людей не вірила у смертельну небезпеку радіації. Один мій співпрацівник жив поблизу станції, так що міг бачити її вдалині у вікно свого дому. Він згадував, що не вірив у те, що мирний атом може бути небезпечним… Аж доки не сталась катастрофа… Пожежники які приїхали на гасіння пожежі бігли гасити вогонь у напрямку вирви яка утворилася на місці ядерного реактору. Навкруги валялися красиві шматки графіту із стержнів реактору, які дехто брав голими руками. Більша частина із них не могли вже своїми силами повернутися до пожежних машин… У лікарні люди які контактували із ними, також заражалися радіацією… Більшість із медиків не прожили і декілька років… Люди які контактували із тими хто заразився від заражених, починали хворіти на онкозахворювання, ставали безплідними або батьками інвалідів… Ви скажете, що це жахливо… Прокляття гріха в мільйони разів небезпечніше.

ПРИКЛАД: Історія Ранньої Церкви доносить історію про один із фрагментів життя Ап. Іоанна в старості, після того як він повернувся із заслання із острова Патмос. Якось Ап. Іоанн пішов щоб помитися у Ефесські бані… Коли він перебував там, йому сказали, що туди зайшов також єретик Керинф. Найраніший запис подає Іриней Ліонський (кінець ІІ ст.) у творі Проти єресей (III, 3, 4). Іриней посилається на свого вчителя Полікарпа Смирнського, який, за переказом, був учнем самого апостола Іоанна. Сюжет: Апостол Іоанн увійшов одного разу до громадської лазні (бані) в Ефесі, щоб помитися.Побачивши, що там перебуває Керинф, відомий єретик, що навчав гностицизму й заперечував божественність Христа, Іоанн негайно вийшов звідти. Він пояснив свою поведінку словами (у вільному перекладі): «Побіжімо геть, щоб і сама будівля не впала, бо всередині знаходиться ворог істини — Керинф!».

Бог гарантує відсутність гріха у Вічності. Це доказується тим, що Бог усуне навіть можливості для його повторного повернення до безгрішних спасенних людей: Єдемський сад не повториться. У вічності Господь забезпечить все для того, щоб ні один гріх більше не зародився. Євангеліє полягає в тому, що Господь повністю знищить гріх.

Божий Син повністю переміг гріх на Голгофі (ЮРИДИЧНО — провина гріха вже не зараховується спасенним, хоча Бог як отець дисциплінує спасенних які допускають гріхи).

Від Голгофи й до цього Бог допускає щоб переможений гріх продовжував перебувати у світі до часу Вічності.

Бог повністю знищить гріх у вічності (ПРАКТИЧНО — не буде не лише гріха, але й можливості для його повторної появи). Бог забезпечить вічні умови при яких не буде можливості для нового зародження системи гріха.

Бог буде насичувати спасенних Собою: “І показав він мені чисту ріку живої води, прозорої, мов кришталь, що виходила від престолу Бога й Агнця” (22:1).

Бог оточить спасенних плодами дерева життя: “Серед його вулиць — і з одного, і з другого боку ріки — дерево життя, що приносить дванадцять плодів, щомісяця приносить свій плід. А листя дерева — для оздоровлення народів” (як профілактичний засіб від духовного упадку) (22:2). Бог не допустить знову появи змія біля дерева пізнання добра і зла (Бут. 3).

Бог буде знаходитися біля спасенних і спасенні біля Бога: “А буде в ньому престол Бога і Агнця, і Його раби будуть служити Йому” (22:3). Не буде такого часу, коли спасенні залишаться самі, або віддані самі собі.

Бог покаже спасенним Своє обличчя: “і побачать Його обличчя, а Його Імя на їхніх чолах” (22:4).