Triumph of God's Will

“Тріумф Божої волі” (Йони 1:1-16)

Перш ніж ми познайомимося із 1-м розділом давайте ближче познайомимося із книгою і пророком.

Кн. пророка Йони по більшій мірі відома серед різних поколінь християн завдяки її незаурядній історії — як пророк пробув у череві кита три дня і три ночі і залишився живий і неушкоджений.

В радянські часи атеїстичного засилля, критики християнства оспорювали достовірність Біблії оперуючи історією про кита, який проковтнув Йону запевняючи, що Біблія не достовірна т.щ. людина не може залишитися живою.

Сам головний “персонаж” кн. — пророк Йона згадується ткож в 2 Царів 14:25, який згадується на ряду з правлінням нечестивого царя Ізраїльського Єровоама ІІ, який “відновив Ізраїльські кордони від входу в Хамат і до Мертвого моря за словом Господа, Бога Ізраїлю, Який провістив через Свого слугу, пророка Йону, Аматтаєвого сина з Гат Хефера”. Таким чином, від самого початку пр. Йона був відомий як “слуга” Господній. Що на ряду із значенням його імені “Йона” озн. “голуб” і значенням імені його батька Амматая (імя озн. “вірний”) вказувало на те, що як мінімум сам Йона вважав себе вірним пророком — вірним голубом як мінімум у другому поколінні.

До особливостей персони пророка слід віднести т.щ. він був пророком із небагатьох пророків Північного Ізраїльського царства (наряду із пр. Іллею, Єлисеєм, Амосом та Осією), яке відділилося від Юдеї і Єрусалима. Сьогодні ми сказали що він був пророком із ДНР або ЛНР або із Криму.

Немаловажна деталь також в тому, що Господь наш Ісус Христос згадував особу Йони порівнюючи Себе із ним в плані його триденного перебування у могилі: “Адже так, як Йона був у череві кита три дні й три ночі, так буде Син людський у серці землі три дні й три ночі” (Мт. 12:40). При цьому, розібравшись із поведінкою пророка Йони в його особливій книзі ми можемо визнати, що він більше виглядає як антипод Христа (протилежність Христа) ніж Його точний приклад.

Виходячи із особливої доступної форми написання кн. у розповідному стилі книга пророка Йони виглядає не як суто пророцтво, а як “автобіографія” пророка. Автобіографія неслухняного пророка. Пр. Йона — це “дзеркало” нашої плотської природи. Кожний із нас вдивляючись в себе із книгу може побачити там самого себе. Наше релігійне “Я”. Свою тілесну натуру, яка із нас самих нерідко робить “ходячу карикатуру”.

Хоча автором кн. є сам пророк, головним “Героєм” кн. є Господь. ПОРІВНЯННЯ: Якщо порівнювати із картиною, то роль Йони це всього лише роль полотна на якому Дух Святий святими фарбами зображує “Всевладність Суверенного Бога, Який завжди перемагає щоб замість заслуженого суду дарувати грішникам благодатне спасіння.”

Кожний із 4-ох розділів книги зображує окремі грані Господньої перемоги — Господнього тріумфу. Бог завжди досягає Своїх цілей і Йому ніщо не завадить зробити те, що Він постановив зробити.

Перший роз-л: Тріумф Божої волі.

Другий роз-л: Тріумф Божої дисципліни.

Третій роз-л: Тріумф Божого Слова.

Четвертий роз-л: Тріумф Божої милості.

ТЕЗИС: На цьому зібранні ми розглянемо перший тріумф Божий — “Тріумф Божої волі” який демонструється в 3-х інструментах, які задіює Господь, щоб досягти Своїх поставлених цілей і привести вибраних людей туди де вони повинні бути.

Орієнтуючись на це ми можемо бути цілком переконані в т.щ. те що призначив Своєю волею Господь обовязково збудеться незалежно від того які перешкоди повстануть на шляху.

В кожному зі 3-х інструментів вияву Божої волі ми побачимо те як воля Йони зіштовхується із волею Бога і перемагається.

Кожний із 3-х інструментів вияву Божої волі ми також можемо прослідковувати і використовувати у нашому житті розуміючи і віруючи в т.щ. Бог завжди досягає Своїх цілей, щоб привести Своїх вибраних людей туди де вони повинні бути навіть, якщо вони захочуть плисти в протилежному напрямку.

Господь посилає конкретне СЛОВО: (1:1—3)

Особливе Господнє Слово вийшло із Божих вуст і було направлене у вигляді конкретного повеління до Йони. Воно прописувало те, що він мав робити і як він це мав робити:

“Було ГОСПОДНЄ слово до Йони, Аміттаєвого сина, такого змісту: Вставай і йди до великого міста Ніневії  і проповідуй проти нього, тому що злочини цього міста піднялися до Мене” (1-2).

Диктуючи Свою Божественну волю Господь забезпечив конкретно донести в ньому 3-ри речі, які скеровували Йону у правильному богоугодному напрямку.

По-перше — конретно зрозуміло те ХТО? це сказав: це “Господнє слово”. Конкретна інформація у вигляді слів і фраз яку видихнув Бог і доніс до слуху і розуму пророка.

По-друге — конкретно зрозуміло те ЩО? потрібно робити: “Вставай і йди до великого міста Ніневії і проповідуй проти нього”. Подібно до сучасного ДжПС Слово Боже прописувало точне місце призначення і форму діяльності.

По-третє — конкретно зрозуміло ЧОМУ? це потрібно робити: “тому що злочини цього міста піднялися до Мене”. Вже із самого початку Йоні було зрозуміло, що завдання було не із легких, і не на відпочинок посилає його Господь.

Прийнявши до уваги волю Божу викладену в Божому Слові, але не прийнявши до виконання, воля Йони переформатувала все під свої власні інтереси і свої бачення — тому він почав щось робити, але все навпаки, як було вигідно йому.

“Йона встав, але подався до Яффи, аби звідти втекти від Господа до Таршішу. Там він знайшов корабель, який мав плисти до Таршішу, і, заплативши за переправу, піднявся на борт судна, щоб плисти на ньому від Господа до Таршішу” (3). Неслухняність волі Господа виявленій і Його Слові вже на самому початку принесла Йоні ущерб цілісності його особистотсі:

Поспішність — Не бажаючи виконувати Божу волю Йона поспішає, щоб “виграти час”. Конструкція євр. речення в 3-му вірші вказує на те, що він відреагував поспішно, за одною відмінністю — почав робити кардинально протилежне.

Компроміс — Поспішністю було продиктовано те, що він не мав часу знайти судно із єврейськими моряками, тому вибрав язичницьке судно із моряками, які служили іншим богам. Тому, відкидаючи оточення язичників Ніневії, якими він брезгував як релігійно-чиста особа, Йона не брезгує компанією таких самих язичників тільки із іншого краю землі.

Безумство — лише безумна людина може намагатися втекти від присутності Того, Хто перебуває скрізь: на небі, на землі і під землею. Давид Сказав у Пс. 139:7-10 “Куди піду від Твого Духа і куди втечу від Твого обличчя? Якщо б я піднявся на небо, — Ти там. Зійшов би я в шеол, — і там Ти. Якби я полетів на крилах зірниці й поселився на краю моря, — то й там Твоя рука попровадила б мене, — Твоя правиця підтримала б мене”.

Ускладнення — Це було подвоєнням труднощів і проблем. Відстань від Ізраїлю до Ніневії рівнялась бл. 800 км. Відстань до Таршішу — сучасної Іспанії рівнялась бл. 1900 км. Податися до Таршішу в той час було рівноцінно сказати я подаюсь на Антарктиду, тобто на сам край світу.

Збитки — Написано, що Йона “заплатив за переправу” у реальній валюті. Як і в наш час, тим більше в той час, поїздка на край світу була недешевим задоволенням.

ПРАКТИЧНО: Спостерігаючи за пр. Йоною не терпиться запитати, а хіба не так буває сьогодні із нами? Найпершим найбільшим інструментом, через який Бог виявляє нам Свою волю — це Його написане Слово. Слово Боже написане, передане і збережене у віках містить всю волю Божу для нас. Воно написане так, щоб його зрозуміли і вірою прийняли як дорослі так і діти, як академіки, так і люди із трьома класами освіти. В одному напрямку воно нас посилає. В інших напрямках забороняє і утримує. Від одних доріх виводить, а на дорозі Господній поставляє і привязує нас. ВАЖЛИВО: Знати Боже Слово необхідно для того, щоб знати Божу волю. Виконувати Боже Слово необхідно, щоб виконувати Божу волю.

“І ти змолоду знаєш Святе Писання, яке може тебе зробити мудрим для спасіння через віру в Ісуса Христа. Усе Писання богонатхненне й корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності, щоби Божа людина була досконала, на всяке добре діло готова” (2 Тим. 3:15-17).

Господь посилає конкретні ОБСТАВИНИ: (1:4)

На фоні не слухняності Йони досить яскраво виділяється безвідмовна слухняність природи. Із всіх природніх стихій Господь послав сильний вітер, який на відміну від неслухняного пророка направився туди куди його послали і на відмінно зробив те, що від нього очікували.

“Та Господь здійняв на морі сильний вітер, — почався на морі великий шторм, — здавалося що кораблю загрожує катастрофа. Моряків охопив жах, тому кожен почав голосити до свого бога, — а щоб полегшити корабель, викинули в море весь вантаж…” (4-5а).

Особливі обставини грянули неочікувано — Причина приходу обставин: “Та, Господь здійняв (кинув) на морі сильний вітер”. Ні Йона ні моряки не очікували такого повороту обставин. Справа в тому, що плавання про Середземному морю було цілою наукою. Моряки знали період штормів, тому цей час був не льотною погодою. Але коли наставав штиль вони також знали, що їм нічого не загрожує. Тут мова про те, що великий шторм стався моментально і неочікувано. ПРАКТИЧНО: Так стається і в нашому житті, коли непередбачені обставини приходять в наше життя і змішують карти наших планів. Шторм на морі не обовязково означає Боже покарання, як у випадку із Йоною. Шторм на морі може бути і для випробування віри і для демонстрації сили Господньої, як у випадку Христа і Його учнів (Мт. 8:23-27). Але досить непогано розібратися я якої причини Господь послав особливі обставини — відповідь, щоб направити: до покаяння, до праведності, до мудрості, до переконання у силі Господа, до зміцнення у вірі, до спасіння від більшої бурі.

Особливі обставини ставили перешкоду — Перешкодою був шторм, який зупиняв і тримав на місці: “почався на морі великий шторм”. При такому розкладі неможливо рухатися вперед. Це цілком помітно неозброєним оком. Шторм тривав до тих пір, доки Йона не проснувся і остаточно не зупинився, коли його кинули за борт як якорь. ПРАКТИЧНО: Коли Господь посилає нам особливі обставини — це точний сигнал, щоб зупинитися і перевірити правильність свого духовного маршруту на основі Його Слова.

Особливі обставини виявляли Господній захист — На це вказує примітка: “здавалося що кораблю загрожує катастрофа” — означає, що по всім законам фізики по всім інженерним розрахункам судно от от мало потерпіти катастрофу: букв. “очевидно було те, що все йде до катастрофи”. Господь тримав всіх на межі між життям та смертю… Складні обставини — це не самоціль. Головна ціль — це звершення волі Божої. Господь не лише послав бурю, Він також і зберігав від бурі. Посилаючи особливі складні обставини Господь також і захищає від них. Це нагадує слова Ап. Павла: “Вам випало лише людське випробування. Та вірний Бог не допустить, щоб ви випробовувались понад міру, але при випробуванні дасть і вихід, аби ви могли його витримати” (1 Кор. 10:13). ПРАКТИЧНО: Які б складні обставини не сталися з нами вони виявляють Господній захист т.щ. допоки ми живемо, дихаємо, мислимо, рухаємось — це означає що Господь нас ще тримає і зберігає.

Особливі обставини показували непридатність власної релігії — “Моряків охопив жах, тому кожен почав голосити до свого бога” (5). Скільки на судні було моряків, стільки у них було і богів — власних богів. Язичницьких підхід в рілегії полягав в тому, що людина вибирала собі того “бога”, який найбільше підходив під фоторобот її власних інтересів. Істинний Господь Бог Яхве вибирає Собі послідовників. ПРАКТИЧНО: Особливі обставини цінні тим, що як у дзеркалі відображають те в кого ми віримо. Релігійність черевата тим, що вона перетворює нас самих на “богів”, які підтасовують все під себе.

Особливі обставини сприяли переоцінці цінностей — Цінні речі, які перевозили моряки враз обезцінилися, коли вони у всій повноті відчули цінність свого життя. Господь тримав корабель від катастрофи, при цьому моряки робили все від них залежне, щоб мінімізувати можливість катастрофи: “Щоб полегшити корабель, викинули в море весь вантаж” (5). Ця деталь вказує на те, що корабель піднімало на хвилях так, що він міг переламатися під своєю масою. Те, що годину тому мало велику цінність перетворилося на велике сміття. Це нагадує Ап. Павла після навернення до Христа, який викинув за борт свого життя всі колишні цінності: (Фил. 3:7-8) “Але що було для мене надбанням, те я визнав ради Христа за втрату. І взагалі, все визнаю за втрату, порівняно з величчю пізнання мого Господа Ісуса Христа, заради Якого я все втратив і вважаю все за сміття (скубала), аби здобути Христа”. ПРАКТИЧНО: Найцінніше те, що ми маємо — це наша безсмертна душа. Мудрий Соломон каже: (Пр. 4:23) “Понад усе, що лише зберігаєш, бережи своє серце, тому що з нього бють джерела життя”. Як багато людей навколо нас, а порою і ми самі вважаємо великою цінністю все що завгодно і навіть не згадуємо про свою душу.

Воля Йони була настільки одурманена самоправедністю і самовпевненістю і противленню Божій волі, що він навіть не чув і сильно не переймався тим, що відбувалося: “Що ж до Йони, то він спустився в трюм корабля, ліг і міцно заснув” (5).

Хтось скаже що Йона мав сильні нерви, тому навіть не відчував потрясінь обставин. Однак, це свідчить не про сильні нерви, а про сильне невірство в яке на деякий час впав пророк через свою неслухняність Господу.

ПРАКТИЧНО: Сердечний спокій і впевненість в собі — це не обєктивний доказ того, що ти правилльно проходиш складні обставини життя.

Господь посилає конкретних ЛЮДЕЙ: (1:6-13)

Давайте підсумуємо поетапність вияву Господньої волі для Йони: По-перше, Йона отримав конкретне Слово від Бога, яке не змінювалось. По-друге, Йона потрапив у конкретні обставини, які ставили перешкоди і змінювали його маршрут. І от тепер, Господь починає діяти через конкретних людей, руками яких Він довершив те, що бажав звершити по Своїй волі, в супереч волі Йони.

Таким чином, наступна частина 1-го розділу присвячена темі людей, які були в оточенні Йони. Саме цих людей, ближніх Йони, Господь використав до того, щоб звершити над пророком Свою волю:

6 Тоді підійшов до нього капітан корабля і, розбудивши , сказав йому: Чому ти спиш? Устань, та волай до свого Бога! Може Бог згадає про нас, і ми не загинемо!?

7  І сказали вони один одному: Давайте кинемо жереб, аби довідатись, через кого спіткало нас це лихо. Тож кинули вони жереб, і жереб упав на Йону.

8 Тоді спитали його: Скажи нам, чому трапилось з нами це нещастя? Яке твоє ремесло? Звідкіля ти подорожуєш, з якої ти країни і з якого народу ти походиш?

9  Він їм відповів: Я єврей і вшановую ГОСПОДА, Бога небес, Котрий створив і море, і сушу.

10 Ці люди дуже злякалися і запитали його: Що ти таке натворив? Адже ці мужі зрозуміли, що він втікає від ГОСПОДА, тому що він сам сказав їм про це.

11 Що маємо зробити з тобою, – запитали вони його, – аби море навколо нас заспокоїлось? А тим часом море, здіймаючи хвилі, лютувало все більше.

12 Тоді він сказав їм: Візьміть та киньте мене в море, і море навколо вас заспокоїться. Адже я знаю, що це через мене на вас накинулась ця велика буря.

13  Але моряки налягли на весла , намагаючись дістатись берега, проте всі їхні зусилля були марними, оскільки шторм і далі посилювався.

14 У відчаї вони заволали до ГОСПОДА, говорячи: О, ГОСПОДИ, не допусти, щоб ми загинули, позбавивши життя цього чоловіка, не карай нас за невинну кров. Адже Ти, ГОСПОДИ, чиниш за Своєю волею.

15  Після цього, взявши Йону, вони викинули його в море, – і хвилювання моря припинилося.

16  Цих мужів охопив великий страх перед ГОСПОДОМ. Вони принесли ГОСПОДУ жертви й склали обітниці.

Навіть в описаних сумбурних обставинах на морі ми можемо роздивитися те, як Господь направляє пророка до виконання Своєї волі через особливих людей у оточенні Йони. Чому ми можемо вважати згаданих моряків особливими людьми? Особливими людьми їх зробила спасаюча Божа благодать. Вони зайшли на борт корабля закоренілими в безбожності язичниками, а вийшли із нього — абсолютно новими людьми.

Вони шукають вихід зі складних обставин: “Тоді підійшов до нього капітан корабля і, розбудивши , сказав йому: Чому ти спиш? Устань, та волай до свого Бога! Може Бог згадає про нас, і ми не загинемо!?” (6).

Вони хочуть розібратися в причині складних обставин: “І сказали вони один одному: Давайте кинемо жереб, аби довідатись, через кого спіткало нас це лихо. Тож кинули вони жереб, і жереб упав на Йону. Тоді спитали його: Скажи нам, чому трапилось з нами це нещастя? Яке твоє ремесло? Звідкіля ти подорожуєш, з якої ти країни і з якого народу ти походиш?” (7-8).

Вони шукають кращий варіант для вирішення складиних обставин: “Але моряки налягли на весла , намагаючись дістатись берега, проте всі їхні зусилля були марними, оскільки шторм і далі посилювався” (13).

Вони моляться Господу, як суверенному Владиці: “У відчаї вони заволали до ГОСПОДА, говорячи: О, ГОСПОДИ, не допусти, щоб ми загинули, позбавивши життя цього чоловіка, не карай нас за невинну кров. Адже Ти, ГОСПОДИ, чиниш за Своєю волею” (14).

Вони шукають прощення у Господа: О, ГОСПОДИ, не допусти, щоб ми загинули, позбавивши життя цього чоловіка, не карай нас за невинну кров” (14).

Вони визнають дію Господньої волі: Адже Ти, ГОСПОДИ, чиниш за Своєю волею” (14).

Вони прагнуть поклонятися Господу: “Вони принесли ГОСПОДУ жертви й склали обітниц” (16). Ця примітка автора вказує ні на що інше, як на те, що моряки повернулися до Ізраїлю, прийшли до Єрусалиму, увійшли до Храму, і там, по Закону, принесли Господу жертви, як ті, хто приєднався до Божого народу із язичників.

Ми з вами перерахували 7-м характеристик людей, які навіть не усвідомлюючи того стали знаряддям в руках Господа, щоб направити строптивого неслухняного пророка до виконання Господньої волі.

ПРАКТИЧНО: Якщо ми були уважними до сказаного, в нас не могло не зародитися питання: “Чи являється шлях вияву Божої волі для Йони правилом для інших?”. Аналізуючи зміст писання і інші біблійні історії (як позитивних так і негативних персонажів) ми не можемо не помітити постійного застосування Господом Своїх трьох ключових інструментів, щоб направити Своїх людей до виконання Своєї волі.

Виявляючи Свою волю Бог послав конкретне СЛОВО. Це може бути повеління до виконання, або заборона до роблення чогось, але так чи інакше воля виявлена в Слові Божому являється єдиним і основним джерелом вияву Божої волі.

Завжди починайте пошуки волі Божої із Божого Слова і молитви. Якщо ви цього не зробили, будьте обережними трактувати обставини і не звертайтесь за порадою до людей, які не керуються Божим Словом.

Ми розуміємо, що в Божому не згадуються всі теми нашого сучаного життя і не піднімаються всі питання, які у нас виникають. При цьому, необхідно розуміти, що Боже Слово своїми заповідями, повеліннями і духовно-етичними принципами прокладає чіткі “межі” для визначення добра та зла, праведності та неправедності.

Власне, в Божому Слові сказано достатньо, щоб розуміти Божий характер і Його відношення до всіх тем і питань.

Виявляючи Свою волю Бог посилає конкретні ОБСТАВИНИ. Обставини можуть бути приємними або неприємними, легкими або складними. Вони бувають різними, але так чи інакше, суверенно керуючи всім Господь посилає і бурю і тишу для того, щоб направити Своїх людей до виконання Своєї волі.

Ніколи не починайте пошуки Божої волі із складних обставин. Ми схильні робити власну “герменевтику” підтасовуючи все під себе, під свої власні інтереси.

Наші обставини можуть бути або “бурею” або тихим й спокійним “попутним вітром”.

Виявляючи Свою волю Бог посилає конкретних ЛЮДЕЙ. Люди можуть бути різними, приємними і неприємними, настроєними по доброму і вороже настроєними, віруючими чи невіруючими. При цьому різних людей Господь посилає на наш шлях, щоб наблизити нас до здійснення конкретної волі.

Шукаючи допомоги людей в т.щ. розібратися або уточнити волю Божу для себе вибирайте тих, хто має максимально більше благочестивих характеристик.

Не вибирайте тих людей, які, як ви завідома знаєте, скажуть вам те, що ви бажаєте почути.

В світлі сьогоднішньої теми, для нас по-новому має засяяти вчення Рим. 11:33-12:1-2. Центральна частина доктринально-практичного послання — на перході від теології до практики.

“О, глибино багатства, премудрості й знання Божого! Які незбагненні Його суди і недослідимі Його дороги! Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був порадником Йому? Хіба хтось дав Йому щось наперед, щоб воно було повернуто йому назад? Адже все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь” (11:33-36).

“Тож благаю вас, брати: заради Божого милосердя, принесіть ваші тіла як живу, святу, приємну Богові жертву, як ваше служіння розуму. І не пристосовуйтеся до цього віку, але змінюйтеся оновленням [вашого] розуму, щоб ви пізнавали, що є Божа воля: добре, приємне і досконале” (12:1-2).