The Son Who Saved His Forefathers

“Син, Який спас Своїх прабатьків” (Мт. 1:2-17)

ПРИКЛАД: Джубіліант Сайкс — для багатьох із нас просто “Джубо”, відомий співак номінований на премію Греммі, благочестивий християнин, вірний чоловік, милостивий батько, трагічно загинув після того, як в понеділок його зарізав його власний син, Міка. Вбивство є великим гріхом і злом, саме по собі. Але це зло набуває небувалих маштабів, коли син вбиває свого батька…

Вивчаючи Єв. від Матвія ми маємо благословенну нагоду дивитися на Сина, який спасає. Сина, Який віддав Себе на смерть, щоб спасти від смерті грішників. ВАЖЛИВО: Він — Цар і Спаситель, Який царюючи спасає не тільки тих хто живуть і будуть жити в майбутньому. Він спасає й тих, хто жили на землі до Його спасительного приходу.

Перш ніж широко описати життя Царя і Спасителя Христа, Матвій глибоко описує Його спасительну силу. Христос — Син Божий, Який спасає Своїх земних прабатьків до Свого приходу через народження у цей світ. Про це яскраво свідчить родовід Христа. Крім метричной цілі — показати лінію Царя, родовід має також сотеріологічну ціль — показати лінію Спасителя.

Включення Матвієм чотирьох жінок до родоводу Ісуса є і несподіваним, і цілеспрямовано-задуманим. Сама згадка жіночих імен є нетиповою в єврейських родоводах. При тому, що кожен із більше ніж 40 чоловіків, мав своїх дружин, Матвій назриває лише 4-ри із них із певним євангельським задумом. Ці чотири жінки були язичницями – Тамар і Рахав були хананеянками, Рут була моавітянкою, а Вірсавія, ймовірно, була хеттеянкою. В історії кожної жінки є щось незвичайне та провокативне, що не вкладається в парадигму мислення релігійних людей. Вступ до Євангелія потужно ілюструє переображуючу Божу благодать. Господь не лише спасає названих жінок, але й “вплітає” їх до своєї земної родослівної, показуючи тим самим, що Він не гнушається приймати у близькі стосунки навіть таких грішників як ці чотири.

Їхнє минуле назавжди закривало від них їхнє майбутнє. І якби не спасительна лінія Божого Сина — Христа, в яку Бог по Своїй суверенній благодаті вибрав, вплів і спас цих грішників, вони б ніколи не мали Христа своїм Царем і Спасителем. По Божій благодаті, вони стали для Христа земними прабатьками (прабабусями), а Христос став для них небесним Царем і Спасителем.

ТЕЗИС: Дивлячись на чотирьох жінок в земному родослівї Христа ми побачимо 4-ри сигнали спасаючої і покоряючої благодаті Господа, Який спасає і вплітає великих грішників в сімю Великого Царя.

Гріховні перешкоди не допускають до Царя і Спасителя. Проте Цар і Спаситель силою Свого приходу спасає Своїм спасінням і підкоряє царственному Господству. Після чого, непотрібні грішники стають незамінними учасниками Божого плану спасіння.

Це не лише про них, але також і про нас.

Всі вони заслуговували на смерть по Мойсеєвому Закону, але отримали життя через Христа по благодаті.

Перший сигнал: Господь спасає і покоряє бувшу СПОКУСНИЦЮ: (1:3)

“Юда породив Фареса і Зару від Тамари” (1:3).

Коли ми вперше зустрічаємо Тамару на стор. Писання в Буття 38 — Боже Слово не замовчує її проблеми, але також і її гріха, яким вона намагалась вирішити свою сімейну проблему.

Її сімейна проблема полягала в тому, що Тамара двічі овдовіла і залишалася бездітною. Залишатися бездітним в той час, особливо для вдови озн. не лише певну долю позору, адже всім було зрозуміло, що по певній причині Бог закрив її утробу. Залишатися бездітним в той час озн. залишатися без соціальної підтримки. У бездітних вдів не було ні теперішнього, ні майбутнього т.щ. у минулому Бог не послав дітей .

Її гріховний спосіб вирішення проблеми полягав у діях, які були направлені на спокусу іншого до гріха, щоб досягти власних цілей.

Притворство — закривши обличчя, вона утаїла свій справжній вигляд і притворилася жінкою легкої поведінки (38:14-15). Вона притворилась не тою, ким вона була. І в той час, коли грішні люди лицемірно притворяються праведними, вона вдалась до того, щоб бувши грішною прикинутися ще грішнішою, щоб зняти у спокусі буд які перешкоди для гріха.

Обман — для того, щоб зробити задумане вона вдається до прямого і непрямого обману (38:16). Обман потрібен тим, хто грішить і хоче “триматися на плаву”.

Маніпуляція — спокуса маніпулює слабкими гріховними місцями людини (38:17-18). Якби Юда був як його молодший брат Йосип, який вирвався із обіймів спокусливої дружини Потіфара у наступному розділі (39:12), Тамара ніколи б не мала успіху. Але, якщо сфера інтимної чистоти у Йосипа була закрита тесятиметровою залізобетонною стіною, то у Юди це місце було прикрите лише соломяною накидкою, яку легко зносить вітер пристрастей.

Блуд — це гріх двох неодружених між собою людей (38:18). Якщо сексуальний гріх одруженої людини називається “перелюбом” то сексуальний гріх неодружених людей називається “блудом”. І перше і друге — це зло в Божих очах. І перше і друге суворо каралось по Закону.

!!! ОБЕРЕЖНО: Не намагайтеся досягнути праведних результатів неправедними методами. Гріх сильно обманює, коли приваблює вирішувати гріховні проблеми (проблеми викликані гріхом) гріховними методами. ПОРІВНЯННЯ: Це однаково, як гасити пожежу не із пожежного шланга, а бензошлангом із бензовоза.

Перший сигнал спасаючої й покоряючої Божої благодаті — Господь спасає і покоряє бувшу СПОКУСНИЦЮ. Коли в життя вмішується Господь, Він, не в супереч Своїй святості, праведності і справедливості — зупиняє гріх і посилає ростки спасіння.

Другий сигнал: Господь спасає і покоряє бувшу ПОВІЮ: (1:5а)

“Салмон породив Вооза від Рахави” (1:5а).

Вперше ми зустрічаємо Рахав в кн. Ісуса Навина 2:2 із зазначенням її древньої професії: “жінка-повія” (2).

Розповідь другого розділу наштовхує на думку, що її дім бувши місцем її специфічної роботи був легкодоступним і відомим для туристів. З нею на ти був Єрихонський цар, який легко міг послати послів до її дому, як до своєї знайомої. В її домі, який знаходився в міській стіні, було достатньо місця, щоб жити родичам і заховати шпигунів.

Розповідь другого розділу додає ще одну вагому деталь — займаючись проституцією в середині Єрихону, вона також моніторила зовнішні події (2:8-13). Вона знає Боже імя “Яхве” (9) і відчуває страх перед реальністю того, що Господь звершує великі діла серед навколишніх народів (10-11). Вона хвилюється за майбутнє своєї родини (12-13).

Розповідь другого розділу не містить одного важливого рішення Рахави, яке вона не зробила сама по собі. Вона допомогла двом єврейським чоловікам втекти із Єрихону (15), при цьому сама не була готова втекти.

!!! ОБЕРЕЖНО: Звичні гріхи, в яких ми не розкаялись перед Богом, не побачили жаху їхньої гріховності, не залишили і не втекли від них будуть продовжувати нас притягувати навіть, якщо на нас на серці буде страх перед Богом, ми будемо служити Божому народу і бажати спасіння своїм близьким.

Другий сигнал спасаючої й покоряючої Божої благодаті пояснює те, як ПОВІЯ стала бувшою повією. Хоча в неї не вистачило рішимості, щоб повністю порвати із гріхом і піти від гріха, по своїй благодаті Господь прийшов до неї із спасінням і відрізав всі гріховні шляхи для її колишнього гріха. Господь знищив всі гріховні шляхи до її дому, знищив всіх колишніх клієнтів. Після семиденного обходження міста і трубного звуку “стіни міста самі по собі пали” (20). Уявіть, дім в стіні, серед оточуючих стін залишився стояти: “Тож юнаки-розвідники ввійшли, і вивели повію Рахав, її батька й матір, її братів і всіх що з нею” (22). Рахав стала бувшою повією лише після того, як Господь звершив суд і вивів її із колишнього місця на місце перебування Божого народу.

Для того, щоб не залишити НЗ віруючих у несвідомості про подальшу долю такої грішниці, Дух Святий двічі згадує про Рахав на сторінках НЗ вказуючи на її віру і виправдання.

Євр. 11:31 “Вірою повія Рахав, прийнявши з миром розвідників, не загинула з невірними”

Як. 2:25 “Так само й блудниця Рахав хіба не з діл оправдалася, прийнявши розвідників і вивівши їх іншою дорогою”.

Третій сигнал: Господь спасає і покоряє бувшу ВІДТОРГНУТУ: (1:5б)

“Вооз породив Овида від Рути” (1:5б).

Дивлячись на спосіб життя в якому ми вперше зустрічала двох попередніх героїнь цієї проповіді, спосіб життя Рути (дружньої) виглядає по-справжньому і дружнім і приємним для нашого сприйняття. Однак — це лише на перший погляд. Зовні все виглядало по іншому. По своєму походженню вона була моавійкою. По Закону Мойсея всі моавітяни були відлучені від Божого народу: “Аммонієць і моавієць не ввійдуть в Господню громаду. Навіть десяте покоління їхніх нащадків не ввійдедо Господньої громади, тобто повіки … Не бажай для них миру та благополуччя по всі свої дні, повіки” (Втор. 23:3-6). Моав був родичем Ізраїлю по лінії Лота, але став ворогом і був відторгнутий назавжди.

УКРАЇНЦІ МОЖУТЬ БІЛЬШЕ ЗРОЗУМІТИ відторгнення моавітян, на прикладі справедливого відторгнення “росіян” повністю лояльних політиці своєї країни, або “білорусів”, або “корейців”, або “іранців”, яких майже щоночі згадуємо у звязку із їхніми шахедами. Так було і в той час.

Третій сингнал спасаючої й покоряючої Божої благодаті пояснює те, як справедливо ВІДТОРГНУТА душа була милостиво прийнята Господом до Його народу. І не лише прийнята, але і поставлена в лінію родоводу Христа.

Четвертий сигнал: Господь спасає і покоряє бувшу ПЕРЕЛЮБНИЦЮ:

“А цар Давид породив Соломона від дружини Урія” (1:6). Наперед зауважте той факт, що Матвій згадує особу Вірсавії, але не називає її імені. Це можна пояснити тогочасною доктринальною оцінкою її особи, яка була в Церкві 1-го століття — Вірсавія вважається дружиною Урії після повторного виходу заміж.

Вірсавію — четверту жінку із родоводу Христа, ми зустрічаємо вперше на сторінках Писання під час її вечірнього купання 2 Самуїла 11:2. Хоча ми найчастіше чуємо звинувачення лише в бік Давида, який не беріг свій час, свої очі, а потім свою душу, гріх перелюбу характерний тим, що в ньому приймають участь двоє. Вона не скільки “жертва” скільки “рівноправна співучасниця”. Вірсавія внесла навіть не “лепту”, а цілий “динарій” в зачаток, розвиток і результат гріха.

Вона демонструє свою оголеність у громадському місці: (11:2). Сонному Давиду не було не складно все роздивитися. Людська природа чоловіка влаштована так, щоб запалюватись від подібних сцен, як порох від іскри.

Вона погоджується прийти на зустріч із чужим чоловіком: (11:4а). Роль посланців які мали привести її передбачає, що Вірсавію більше запрошували ніж примушували, і вона погодилась. Біблійний текст не описує її активного опору.

Вона була більше за ніж проти, щоб вчинити перелюб: (11:4б). Це була ситуація про яку можна сказати: “Я не за, але я і не проти”. У народному фолькльорі: “Біжить курка від півня і думає, чи не дуже швидко я біжу”. По Закону Мойсея, в подібній ситуації заручена дівчина вважалась невинною, якщо статевий акт відбувся в межах міста і вона звала про допомогу (Вт. 22:23-26). Але “якщо буде впійманий чоловік, який зійдеться із жінкою, одруженою з іншим чоловіком, то обох покарають на смерть” (Вт. 22:22).

Вона втаїла вчинений гріх від свого чоловіка (11:5). Таким чином вона сприяла тому, щоб вбили невинного, а винний не був покараний. Сказане мав почути Урія, а не Давид. І таким чином, по Закону, Давид мав бути покараний. Але її чоловік не дізнався про її гріх і її вина її гріїа погубила її невинного чоловіка.

!!! ОБЕРЕЖНО: Вчинений перелюб найчастіше вбиває сімю. І навіть якщо після цього він і вона зможуть жити “коє як” — це вже буде не те. ПОРІВНЯННЯ: Навіть якщо сімя і не розпадеться, вона буде нагадувати більше забальзамований прах Леніна в мавзолеї ніж живе тіло… Перелюб страшний більш серйозними наслідками тому, що результат атакує душу і тіло із двох боків. Несповіданий гріх може нищити життя невинної сторони, як у випадку із Урією. Він мав сидіти в ложі судей, а опинився на лаві винного і приреченого на смерть. Несповіданий гріх викликає справедливий Божий гнів, адже: “Шлюб у всіх нехай буде у великій пошані, й ложе незаплямоване, а розпусників і перелюбників судитиме Бог” (Євр. 13:4).

Третій сигнал спасаючої й покоряючої Божої благодаті — Господь спасає і покоряє бувшу ПЕРЕЛЮБНИЦЮ, і в цьому немє жодної праведної заслуги останньої. Наскільки великою і непрохідною була “пропасть” між грішником і Богом. Наскільки великою є спасаюча Божа благодать. Гріх вбиває, а Син спасає.

!!! ВАЖЛИВО: Якщо Син Божий зміг спасти таких грішників, докорінно змінити їхнє серце, використати їх у Своїх цілях і навіть вплести у Свою історію спасіння — Господь це може робити і робить із кожним грішником, якого Він досягає і спасає Своєю благодаттю.

ПРИКЛАД: “Лист в пляшці”. У 1886 році, 12 червня, з борту німецького вітрильника Paula в Індійському океані було вкинуто запечатану пляшку з листом. Це не був романтичний жест. Це було коротке, сухе повідомлення — кілька рядків, дата, координати, ім’я судна. Пляшка подолала близько 10 000 кілометрів і була знайдена через 132 роки, у 2018 році, на узбережжі Західної Австралії. Лист дійшов. Попри океан. Попри час. Попри невідомість.